Батькам про фізичне виховання в сім’ї

Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім’ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов’язковим, а й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися в дитини з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати.

У фізичному вихованні дітей в сім’ї можуть бути використані різні форми занять фізичними вправами – від простих ( ранкова гімнастика) до складних ( тренування в окремому виді спорту).

Можна рекомендувати такі форми занять фізичними вправами дітей у сім’ї:

– ранкова гімнастика;

– ранкова спеціалізована гімнастика;

– фізкультхвилинка;

– заняття із загальної фізичної підготовки;

– самостійні тренувальні заняття;

– участь у змаганнях;

– прогулянки ( лижні, велосипедні, пішки);

– процедури для загартування;

– туризм;

– рухливі і спортивні ігри.

Основним періодом занять батьків дітьми є вік від 2 до 6 – 7 років, хоча і після цього не слід припиняти занять у сім’ї. Систематичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіжка з татом – все це допоможе досягти значних успіхів у фізкультурних заняттях у школі.

Щоденно приділяючи дитині хоча б декілька хвилин для занять фізкультурою, перш за все потрібно дотримуватись принципу систематичності, щоб дитина поступово звикала до занять

Тривалість домашнього заняття можна бути різною – залежно від віку дитини, від вільного часу батьків, від пори року, від частини доби, а також від того, чим займається дитина до і після заняття.

Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі вправи. Тривалість ранкових занять – не більше 10 хвилин. Протягом дня дитина повинна до сну і після нього побувати на свіжому повітрі, де можна провести 20-хвилинне фізкультурне заняття, виконавши до нього вправи для великих м’язових груп.

Вправи перед вечерею – найбільш розповсюджена форма занять, адже батьки вдома і хоча б один із них може позайматися з дитиною. У цей період є час для опанування акробатичних вправ, проведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. Тривалість занять із дітьми до 6 років – 20-30 хвилин, а з 6-7-річними – 45 хв.

Після вечері займатися із дітьми фізичним вихованням не рекомендується.

Як зацікавити дитину заняттями фізичною культурою1? Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволенням виконує нові завдання. Ви повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, спритна і сильна. Збудити інтерес у дитини до занять також і демонстрація її вмінь перед іншими членами сім’ї або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчитись далі, засвоювати нові, більш складні ігри і рухи.

Якщо у дитини немає бажання займатись, проаналізуйте причини негативного ставлення до занять, щоб в подальшому створювати більш сприятливі умови.

Чим і як займатися? Кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв’язку з чим вони поділяються на п’ять основних груп.

До першої групи входять вправи, що спрямовані на відпрацювання правильної постави, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.

До другої групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності, гнучкості, швидкості реакції і виконуються зі страхуванням. Батьки повинні бути дуже уважними й обережними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів ( перекидання, розгойдування дитини, висіння головою вниз тощо).

Третя група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення ігор необхідний колектив: дитина грається з батьками, або зі старшими братами і сестрами, або з однолітками.

До четвертої групи входять вправи з використанням різних предметів на свіжому повітрі або приміщенні. Тут дуже важливою є винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелітання, перестрибування і розгойдування.

П’яту групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.

Основні правила безпеки, яких потрібно обов’язково дотримуватися, виховуючи у дитини сміливість.

Піднімаючи дитину, ніколи не тримайте її за зап’ястя – тільки за передпліччя. Найбільш безпечно підтримувати дитину за стегна. Під час виконання акробатичних вправ дорослий повинен оберігати хребет малюка від невдалого повороту або удару. Всі захвати повинні ґрунтуватися на вдосконалішому знанні можливостей Вашої дитини.

Нову вправу малюк повинен засвоювати в повільному темпі за постійної допомоги дорослого. Тоді з’явиться відчуття впевненості в руках. Темп виконання вправи прискорюють поступово, так само поступово дитину привчають до самостійного виконання. Проте постійно підстраховуйте дитину, будьте готові, за потреби, швидко підхопити її.

Вчіть малюка бути уважним на заняттях, щоб він самостійно піклувався про власну безпеку. Складні вправи і стрибки доцільно виконувати тільки на м’якій підстилці ( килимку, траві).

У ранньому віці не можна довго утримувати складні пози ( нахил, тримання рук вгорі, групування), через 1 – 2 с дитина має повернутися у вихідне положення. Краще кілька разів повторити вправу.

Тривалий час на руках у дошкільному віці є небезпечним, тому що надмірно навантажує суглоби й увесь плечовий пояс. Краще виконувати неповне висіння – дитина легко спирається на ступні чи коліна. Із тих же міркувань не потрібно спонукати дитину розгойдуватися у висінні ( наприклад, на кільцях).

Не дозволяйте малюкові вилазити по драбині вище того рівня, на якому Ви зможете його дістати. Лише після засвоєння лазіння ( наприклад, по похилій драбині), можна дозволити дитині старше 3-х років самостійно вилазити вище.

Ніколи не використовуйте для змагань вправи, які можуть спричинити травми. Такі рухи дитина повинна виконувати повільно й зосереджено.

Уникайте вправ, під час виконання яких дитина дуже вигинається в попереку, адже більшість дітей потребує виправлення цієї частини хребта.

Шановні батьки! Якщо Ви систематично будете займатись зі своїм малюком фізкультурою, то це буде доброю запорукою того, що син чи дочка зростатимуть здоровими, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть.

А ще фізкультура допоможе розвинути у дитини такі цінні риси характеру, як дисциплінованість, звичку дотримуватись правил особистої гігієни

 

Комплекс ранкової гімнастики “Дні тижня”

Перший день тижня «ПОНЕДІЛОК»

1. Вправа

В.п. ноги, нарізно, руки опущені вниз;

1-2 руки в гору;

3-4 руки вниз.

Методичні рекомендації:

1. Дихання виконувати повільно через ніс, видих через рот;
2. спину тримати рівно;
3. виконуємо 6 р.

“ВІВТОРОК”

2. Вправа

В.п. ноги нарізно, руки вгору, в замок.
1-2 стійка, ноги нарізно, вдих

3-4 нахил тулуб вперед, зробити видих;

Методичні рекомендації:

1. Дихання виконувати повільно через ніс, видих через рот;
2. формувати стереотип правильної постави, коліна не згинати;
3. виконуємо 6-8р.

Ось і настав третій день СЕРЕДА, середина тижня.

3. Вправа

В. п. – лежачи на животі, руки вперед.

1-2 підняти разом руки та ноги вгору, триматись 5-8 с.;

3-4 повільно опустити руки та ноги вниз.

Методичні рекомендації:

1. Дихання виконувати повільно через ніс, видих через рот;
2. Піднімати і опускати голову разом з руками і ногами;
3. Виконуємо 6-8р.

Тепер наступив ЧЕТВЕР

4. Вправа
В.п. лежачи на спині, руки вздовж тулуба, ноги разом.
1-2 повільно піднімаємо ноги разом вгору;
3-4 повернутись у в.п..

Методичні рекомендації:

1. Дихання виконувати повільно через ніс, видих через рот;
2. Піднімати ноги рівно, не згинаючи коліна;
3. Виконуємо 6-8р.

Тепер ми у П’ЯТНИЦЮ покатаємося на велосипеді

5. Вправа

В.п. лежачи на спині, руки вздовж тулуба.
1-3 рухи ногами, імітуючи їзду на велосипедах;
4 – повернутись у вихідне положення.
Виконуємо (35с)

Наступний день тижня СУБОТА – це вихідний

6. Вправа

В.п. ноги і руки в сторони.

1-2 робимо схресний  крок в сторону;

3-4 вернутись у в.п.

Методичні рекомендації:

1. Виконувати 3 кроки вправо, 3 кроки вліво;
2. Нижні кінцівки злегка зігнуті;
3. Виконуємо 6-8р.

Останній день тижня Неділя

7.Вправа

В.п. ноги нарізно, руки на пояс;

1. В.п. ноги нарізно, ліва рука на пояс, права рука вгору, нахил тулуба в сторону, робимо видих;
2. повернутись у в.п.;
3. в.п. ноги нарізно, права рука на пояс, ліва в гору, нахил тулуба в інший бік, робимо видих;
4. повернутись у в.п..

Виконуємо 6-8р.

 

Особливості стретчинга для дітей

    Фізична активність дуже важлива для гармонійного розвитку дітей. І зовсім не обов’язково виховувати малюка майбутнього олімпійського чемпіона. Для підтримання його форми, здоров’я цілком достатньо адекватною і делікатною навантаження. До числа таких навантажень, які можна освоїти і практикувати будинку самостійно, відноситься і дитячий стретчинг.

Що це таке?

Стретчинг – це комплекс спеціальних фізичних вправ, які спрямовані на поступове збільшення рухового діапазону всіх груп м’язів. Дитячий стретчинг – окремий напрямок фітнесу для дітей. Постійні заняття цими вправами допомагають дитині зберігати жвавими і активними всі суглоби, підвищується еластичність зв’язкового і сухожильного апаратів.

Говорячи про стретчинг в цілому, фахівці мають на увазі, що заняття цим видом гімнастики повинні починатися саме в дитинстві, поки м’язова, сухожилкова і зв’язкова тканини, суглоби і хрящики щодо м’які, рухливі. Необов’язково, що потім чадо обов’язково завоює чемпіонський п’єдестал і стане світовим рекордсменом з художньої або спортивної гімнастики, аеробіки або стане чемпіоном в будь-якому іншому професійному виді спорту. Однак відмінна розтяжка, яку допоможе придбати ігровий стретчинг, залишиться з ним на все життя. А хороша розтяжка – це в першу чергу заставу меншій небезпеці травматизму при падінні або іншому нещасному випадку.

Стретчинг як ціла система спортивної підготовки застосовується для підвищення гнучкості тіла, для зміцнення опорно-рухового апарату. Вправи активно застосовують при тренуваннях спортсмени самого різного профілю – від гімнастів до хокеїстів і боксерів. Але і окремо цей комплекс є відмінним способом поліпшити фізичну форму зростаючого організму і створити великий «зачепив» на майбутнє в плані здоров’я дитини.

«Stretch» в перекладі з англійської означає розтягування, еластичність. І це повністю відображає суть гімнастичного комплексу. Його унікальність і головна особливість полягає в тому, що ніхто нічого особливо не придумував – за основу взято руху, які вважаються цілком природними для людини. Наприклад, ми часто потягуємося, встаючи з ліжка або вставши з-за столу після довгої сидячої роботи. Це і є стретчинг.

Особливості дитячого стретчинга полягають в тому, що дитина не втомлюється під час гри-заняття, не сприймає її як щось неприємне, обов’язкове, що від нього настирливо вимагають дорослі.

Для чого він потрібен?

Як вже говорилося, розтяжка і рухливість суглобів забезпечують дитині більш гармонійне зростання. Дуже часто діти відчувають фізіологічні болі в періоди інтенсивного росту кісткової, м’язової тканини, скаржаться на болі в колінах, спині. Регулярні заняття стретчингом допомагають легше пережити ці періоди, і енергійний зростання не доставить дитині ніяких неприємних відчуттів.

Діти і підлітки частіше, ніж дорослі, мають справу з вивихами та переломами. І це зрозуміло – вони більш допитливі, рухливі, невгамовні, частіше падають, осягаючи основи світобудови, а тому стретчинг можна розцінювати як своєрідну «страховку» на випадок травми – дитина з хорошою розтяжкою рідше отримує серйозні травми навіть при падінні, ніж дитина, що не має її.

    Стретчинг допомагає дитині набути не тільки велику фізичну витривалість, він робить його більш стресостійким. Такі діти менш схильні до емоційної нестабільності, перенапруження, а при сучасному ритмі життя це вкрай необхідний навик. Дитячий стретчинг рекомендується не тільки майбутнім спортсменам, але й тим дітям, які хочуть стати акторами, водіями та льотчиками – ця гімнастика є відмінним тренуванням координації рухів.

І нарешті, стретчинг сприяє розвитку фантазії.

    Ігрове тренування має на увазі особисту участь дитини в якійсь «фітнес-казці», в якій дитина приміряє на себе в самому прямому сенсі слова образи змії, зайці, лисички, жаби, золотої рибки та інших цікавих і добре знайомих персонажів, які навіть малюкові буває досить просто уявити собі.

Сьогодні у дітей спостерігається повальна гіподинамія. Вони дуже малорухливі, що є причиною маси проблем зі здоров’ям, вважають педіатри. Захоплення стретчингом допоможе дитині нормалізувати вагу, м’язовий тонус, стан хребта і суглобів, і це буде відмінною платформою для його здорового росту і розвитку.

Основні правила занять

Говорячи про правила стретчинга, слід зазначити, що головним з них є зворотна реакція – дитині повинні подобатися заняття, інакше ніякої користі від них він не придбає. Ці тренування зазвичай подобаються дітям. І щоб домогтися такого результату, важливо пам’ятати, що краще тренування – це тренування, проведена під музику. Якщо дітей буде кілька – ще краще, оскільки це дозволить розіграти справжній казковий спектакль.

Всі вправи повинні бути в належній мірі легкими, щоб дитина не втомлювався, виконуючи їх, навантаження на м’язи і суглоби повинна бути делікатною і адекватною.

Основні правила заняття такі:

– м’язи повинні бути ретельно розігріті, підготовлені до основного комплексу вправ, тому тренування завжди починають з розминки;

– вправи виконуються в повільному темпі й з великою часткою плавності;

– прийоми і пропоновані вправи повинні бути спрямовані на симетричну —розтяжку м’язів – праворуч і ліворуч;

– під час занять дитина повинна дихати спокійно і рівно.

Вправи, які пропонуються дитині, повинні відповідати основним вимогам – вони повинні бути безпечними для його здоров’я, цікавими, наочними, показаними тренером, інструктором чи дорослим, який займається з дитиною вдома. Історія-казка, яка буде супроводжувати дію, повинна бути зрозумілою за віком, легкої, образною і цікавою.

   Тренування повинні бути регулярними, інакше досягнутий прогрес буде швидко втрачений в тривалій перерві і доведеться все починати спочатку. Поступово складність прийомів зростає, але ускладнювати вправу можна тільки тоді, коли малюк повністю освоїв простий варіант вправи. Кількість повторень однієї вправи також має зростати поступово.

І ще одне дуже важливе правило говорить, що вправа, яке заподіює біль, не повинно входити в систему стретчинга. Якщо боляче, це може бути наслідком того, що м’язи були погано розігріті і не готові до основної навантаженні або вправа виконується занадто різко, швидко, інтенсивно.

Види стретчинга

Статичний: часто застосовується в йозі. Комплекс вправ виконується максимально повільно. М’язи тягнуться наскільки це можливо (так, щоб не виникало больових відчуттів), потім слід затримка від 10 секунд до декількох хвилин до повного розслаблення даного м’яза.

Пасивний: за швидкістю виконання схожий зі статичним. Тільки замість власних зусиль при виконанні комплексу вправ вам допомагає партнер.

Динамічний:  використовується в якості розігріву перед інтенсивним тренуванням, передбачає розтяжку м’язів на максимальну довжину.

Баллистический: не використовується на групових заняттях, досить травмонебезпечний. Використовуючи силу і вагу власного тіла, відбуваються різкі рухи (наприклад, махи ногами).

Активний ізольований: вправи спрямовані на розтяжку кожного м’яза окремо.

Ізометричний: комплекс вправ з чергуванням напруги і розслаблення м’язів.

Пропріоцептивна нервово-м’язова розтяжка: комплекс вправ, що виконується в парі з партнером і має ряд протипоказань за станом здоров’я. Зокрема, проблеми з серцем і гіпертонія.

Приклади вправ

Стати вашою улюбленою «фінес-казкою» може будь-яка історія, яку любить дитина. Можна зробити комплекс вправ на основі «Колобка» або «Теремка» – там багато тварин, зображуючи пластику яких дитина отримає не тільки користь для м’язів, але і задоволення від пізнавання і візуалізації улюблених образів.

Ось приклад казки, яка допоможе вам і вашій дитині в домашніх умовах познайомитися з ігровим стретчингом.

«Ледача Маша»

«В одному місті жила дівчинка Маша, яка була така лінива, що їй не подобалося ходити власними ногами. Всі люди робили це з задоволенням, а Маша – ні». На цьому місці ви і дитина повинні активно походити, показати, як ходили всі, і повільно походити, ледве пересуваючи ногами, як це робила Маша.

«Якось Маша зібралася в ліс, щоб зібрати квіти. Всі діти в цьому місті любили збирати квіти». На цьому місці дитина сідає навпочіпки, витягає одну ніжку і починає тягнутися із статичного положення за черговими «квітами».

«Маша побачила велику галявину, на ній росли тюльпани і ромашки. Але збирати квіти їй було лінь, і вона лягла в траву». З положення лежачи дитина повинна тягнутися за уявним квітами праворуч і ліворуч.

«По дорозі додому Машу, яка йшла знову дуже повільно, знехотя, наздогнала чапля, яка запропонувала посадити дівчинку на спину і довезти її до дому». Дитина показує чаплю – розкидає руки в сторони, широко розставляє ноги, змахує крилами.

«Маша поїхала з квітами на спині у чаплі. Але чапля швидко втомилася і попросила дівчинку піти своїми ніжками. Засмутилася Маша і заплакала. Тут назустріч їй вибіг лоша і запропонував їй поїхати далі на ньому». На цьому місці слід показати лоша. Дитина стоїть на четвереньках, тримає голову прямо, по черзі випрямляє ногу назад – праву і ліву поперемінно.

«Поскакав лоша, та так швидко, що Маша не втрималася і впала». Дитина повинна показати, як дівчинка лежить на землі, відпочиває. Важливо домогтися загального розслаблення всіх м’язів, для чого окремо можна попросити дитину показати, як у Маші розслабилися руки, ноги, шия, живіт і т. д.

«Лежить Маша і бачить, як назустріч йде великий верблюд». Дитина показує це тварина, стоячи на четвереньках, а потім підкидаючи руки за голову і округляючи спину «горбиком».

«Поїхали, Маша, відвезу тебе додому, – сказав верблюд. Але Маша знову не втрималася на високому горбі і впала». Дитина лежить на підлозі і активно трясе руками і ногами.

«І дівчинка зрозуміла, що йти їй доведеться своїми ніжками». Дитина переходить до активної ходьбі з плавними і високими підйомами колін.

«Увечері, коли Маша добралася додому, вона була такою щасливою, що змогла побороти лінь, що заснула так міцно, як ніколи до цього. І їй снилися чудові чарівні сни». Дитина виконує комплекс вправ з спокійним диханням і плавною растяжной рук і ніг.

Зробити такою ж цікавою і корисною можна будь-яку казку для дошкільнят і молодших школярів. У цьому допоможуть базові вправи.

«Балерина» – це вправа для рук. Треба встати прямо, ноги злегка зігнути в колінах, а стопи розгорнути в різні сторони. Плавно ручки повинні зімкнутися за спиною на рівні попереку. Потримавши їх так, слід повернутися в початкове положення і повторити. Вправа відмінно підходить для історій про олов’яній солдатике, про принцес, які любили бали й танці, про фей.

«Бігун» – вправа для ніг. На одній нозі потрібно зробити випад, зробивши крок вперед, зігнувши її в колінному суглобі. Друга ніжка залишається прямою. Важливо, щоб стопи дивилися строго вперед, не в сторони. Ручки впираються в коліна, тіло злегка йде вперед, але спинку згинати не варто. Пряма нога ззаду поступово і дуже плавно приділяється назад, поки не виникає почуття напруженості мускулатури в ній. Потім вправу роблять на другу ногу. Цей прийом відмінно підійде для опису того, як царевичі поспішають на допомогу, як переслідують ворога або дракона.

«Конячка» – вправи для спини і живота. Дитина стоїть на четвереньках, по черзі відводячи до напруги в м’язах праву і ліву ногу назад поперемінно, а потім роблячи це ж з руками. Важливо тримати спину прямою. Згодиться для демонстрації геройських коней супергероїв і принців.

«Гімнаст» – вправа для стегон. Потрібен м’яч. Дитина сидить, упираючись руками в підлогу ззаду, ноги широко розведені в різні боки. В руки потрібно взяти м’ячик і поступово рухати його вперед, не змінюючи положення ніг. Ця вправа допоможе наочно показати, як їде, наприклад, карета, або як гурт мандрівних героїв казки повільно просувається по лісі.

«Кобра».  Лежачи на животі, потрібно підняти голову вище і прошипіти. Вправа ускладнюється звиваються рухи корпусом, як справжня змія повзе.

1. З усього комплексу вправ ви можете підібрати ті, що вас цікавлять на даний момент, тим самим ви регулюєте час тренування.
2. Необхідність стежити за диханням під час тренування, виробляє звичку правильного дихання.
3. Завдяки фізичним навантаженням інтенсивність кровообігу збільшується, і м’язи забезпечуються великою кількістю кисню і корисних речовин.
4. Збільшення рухливості суглобів активно перешкоджає відкладенню солей.

 

1. Вправи «КІШКА»та «КОРОВА»

Вихідне положення. Сидячи на краю стільчика, стопи паралельно, руки на коліна;

1-2 прогнути спину назад (з’єднати лопатки), погляд направлений прямо, що не заламуючи при цьому шию назад, робимо вдих (кішка);

3-4 округлити спину, підборіддя притисніть до грудей, плечі направте вперед, робимо видих, (корова).

Повторіть 8-10 разів.

2. Вправа «ГОДИННИК» (нахили голови в бік)

Вихідне положення. Сидячи на краю стільчика, руки заведені за спину, пальці перехрестите;

1-2 відвести руки в такому положенні на праве стегно, нахиляючи голову в праву сторону, затримайтеся на кілька секунд;

3-4 теж, саме в іншу сторону.

Повторіть 6-8 разів.

3. Вправа «ЧАПЛЯ» (нахили вниз)

Вихідне положення. Стопи поставте паралельно, праву ногу підніміть на ліву:

1-2 обережно нахилитись вниз, руками торкнутись до підлоги, шия розслаблена;

3-4 зробити вправу в іншу сторону.

Повторіть 6-8 разів.

4. Вправа «СОБАЧКА» з опорою на стілець

Вихідне положення. Стати від стільця на відстані одного кроку, опускаючи корпус вперед, покладіть долоні на сидінні стільця:

1-2 не згинаючи руки і ноги, піднімаючи голову, витягуючись спину вгору від стільця;

3-4 повернутись у вихідне положення.

Повторіть 4-6 разів.

5. Вправа «ЛЕБІДЬ» (нахили в сторону) 

Вихідне положення. Правою рукою обхопити протилежний край стільця, ліву руку підняти над головою.

1-2  нахилити корпус вправо і потягніться за рукою по діагоналі вгору;

3-4 повторіть вправу в іншу сторону.

Повторіть 6-8 разів.

6. 6. Вправа «ГОРОБЧИК» (розкриття грудної клітини)

Сидячи на стільці, завести руки на спинку стільця і скласти їх в замок.

 Зафіксувати вихідне положення, затримайтеся на 8-10 секунд.

7. Вправа «ЛЯЛЬКА» (розминка плечей)

Вихідне положення, ноги паралельно, руки зігнуті в ліктях підняті до рівня грудей, долоні розкриті:

1-4 Опустити руки вниз, а потім підняти вгору, долоні розкриті;

Повторіть 8-10 разів.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ.

В здоровій сім’ї – здорова дитина! 

Як шкода дивитися на своє дитя, яке сидить за комп’ютером, згорнувшись «калачиком», або йде вулицею, сутулячись. Щоб такого не сталося, потрібно привчати дитину до фізичного навантаження з перших днів життя. Масаж, плавання, щойно стала на ніжки – дитяча йога, гімнастичні вправи, біг… Ось тут у пригоді і стає особистий приклад батьків, спільні фізкультурні заняття, здоровий спосіб життя, які є головними складовими успіху фізичного виховання у сім’ї.

Батьки зобов’язані оточувати дітей турботою і любов’ю. І це правильно – адже кожен має право на щасливе дитинство. Самовіддана батьківська любов не знає кордонів, але часто вона буває нерозумною. Прагнучи надати максимальну кількість благ, деякі батьки оточують дитину надмірною розкішшю, балують її і тим самим створюють безліч труднощів як для себе, так і для дитини у школі, а пізніше і в самостійному житті. Сімейне виховання є найважливішим етапом у підготовці дитини до школи, а отже, до життя у колективі та висуває до батьківської турботи й любові певні вимоги.

Єдиний шлях до здоров’я та фізичної досконалості – фізична культура, основа здоров’я майбутньої дорослої людини, яка закладається з перших років її життя.

Чи усім дітям повинен подобатися спорт? Усім! Питання тільки в тому, щоб правильно підібрати вид занять. Придивіться до дитини. Напевно, у її повсякденному житті переважає той чи інший тип фізичного навантаження. Адже знайти спорт, який припав до душі, неважко, а кожному з батьків необхідно зрозуміти тільки одне: дитина зовсім не зобов’язана ставати професійним спортсменом.

Необхідно серйозно задуматися над тим, як виховати свою дитину не лише розумною, а й фізично здоровою. Для цього потрібно привчати дитину до спорту.

Ранкова гігієнічна гімнастика позитивно впливає на увесь організм дитини в будь-якому віці. Як правило, діти охоче займаються ранковою гімнастикою разом із батьками, головне – контролювати інтенсивність навантаження з урахуванням віку та фізичного розвитку малюка, а також постійно проявляти фантазію і, час від часу, урізноманітнювати вправи. Ранкову гімнастику з дітьми бажано проводити на свіжому повітрі.

При виконанні дитиною вправ потрібно навчити її правильному диханню, а потім постійно контролювати його. Малюк повинен дихати глибоко, рівно та спокійно, роблячи повний видих. У більшості вправ є вказівки, коли робити вдих, а коли видих. Жодні ліки не допоможуть дитині так, як послідовні та систематичні заняття фізкультурою.

Сім’ю зміцнюють не лише спільні справи й турботи, будні, наповнені корисним змістом, а й спільне дозвілля та відпочинок. Тому науковці розцінюють час, проведений разом, не лише як важливий засіб виховання дитини, але й як засіб зміцнення здоров’я усієї сім’ї.

Доведено, що рухливі ігри та фізичні вправи мають значний вплив на нормальний ріст дитини, розвиток усіх органів і систем, а якщо ці заняття проводяться на свіжому повітрі, то й на загартування організму. Правильно проведені фізичні вправи сприяють розвитку таких позитивних якостей, як самостійність і самовладання, увага та вміння зосереджуватися, спритність і мужність, витривалість тощо. Для здоров’я дитини дуже важливо, коли вона навчиться, як буде виконувати і чи зможе правильно використовувати рухові дії у грі або в повсякденному житті. Своєчасний розвиток основних рухових навичок так само важливий, як і своєчасний інтелектуальний розвиток дитини, наприклад, розвиток мовлення.

Саме тому ще з раннього дитинства потрібно навчити малюка вести здоровий спосіб життя. Його основні компоненти: раціональний режим; систематичні фізкультурні заняття; використання ефективної системи загартовування; правильне харчування; сприятлива психологічна обстановка в сім’ї.

Сім’я багато в чому визначає ставлення дітей до фізичних вправ, їхній інтерес до спорту, активність та ініціативу. Цьому сприяють близьке емоційне спілкування дітей і дорослих у різних ситуаціях, природно виникає їхня спільна діяльність. Особистий приклад батьків, спільні фізкультурні заняття, здоровий спосіб життя – головні складові успіху фізичного виховання в сім’ї.

 

День здоров’я «Кольорова веселка»

Мета: Розвивати в дітей швидкість, спритність, увагу. Залучати до дружніх стосунків між дітьми, вчити працювати в команді під час естафет та рухливих ігор. Виховувати інтерес до занять фізичної культури.

Обладнання: Різнокольорові стрічки, три обручи, гімнастичні пались за кількістю дітей, різнокольорові пелюстки з картону, м’ячі різного кольору, два кошики, муляжі овочів та фруктів, колобок, цукерки.

Місце проведення: спортивний майданчик, спортивна зала.

Хід розваги:

Фіз. Інструктор: –  Добрий день діти! Сьогодні ми звами вирушимо в невеличку подорож до «Кольорової веселки»,

там дуже гарно та цікаво, безліч яскравих кольорів. Але для початку нам трішечки потрібно підготуватися. Я вам задам декілька запитань  на які ви легко дасте відповідь. Отже розпочнемо нашу подорож. Вирушаємо! Вперед.

• Як правильно слідкувати за зубами? (чистити зуби)
• Які органи чуття допомагають нам дізнатися, що трава зелена, а небо блакитне? ( зір)
• За допомогою яких органів ми дізнаємося, що нас кличуть гуляти? (слух)
• Що потрібно робити, щоб не дозволяти мікробам проникнути в наш організм? (ретельно мити руки, овочі фрукти, займатися спортом та фізкультурою).

Фіз.інструктор: Молодці всі знаєте відповіді. Але це ще не все, ось послухайте цікаві загадки.

Гарне я і запашне,

Роботяще з малку.

Люблять всі чомусь мене

Вдень і на світанку.

Кажуть, я даю красу,

І здоров’я й силу.

Чистоту у дім несу.

Звуть мене всі … (мило)

 

Я невтомна трудівниця,

Мені вірять люди всі.

Хто зі мною поведеться –

Той здоровий буде.

Буде чисто усміхатись

Білими зубами

Мене знає вся малеча,

І бабусі й мами.

Чистоту тримаю в домі,

Справу знаю чітко.

Вам Ім’я моє знайоме,

Бо зубна я …(щітка)

 

Маю вигляд я і смак –

Можеш подивитись.

Я не страва, не напій,

Та в роботі часто

З милом, з щіткою дружу

Ім’я моє …(паста)

Фіз.інструктор: Молодці малята, гарно ви відповіли, а тепер давайте грати.

Естафета: « корисні овочі та фрукти»

Діти стають в дві колони (це дві команди),біля команд стоїть по кошику. На іншому кінці майданчика  (біля орієнтира) лежать обручи в них знаходяться різні овочі та фрукти. За сигналом направляючі біжать до обруча, та беруть по одному предмету і бігом повертаються назад, кладуть овоч чи фрукт в кошик і стають в кінець колони. Таким чином виконують всі діти.

Фіз.інструктор: Гарно позмагались. А тепер для вас загадка.

Влітку диво це знайду

В полі, в лісі і в саду.

Ці рослини кольорові

Запашні, такі чудові.

                            (Квіти)

Гра « Весела квіточка»

Фіз. Інструктор: роздає кожній дитині кольорову пелюстку (діти діляться на 3 підгрупи), після слів діти викладають пелюстку на столик чи підлогу. (інструктор допомагає дітям під час гри)

Малята, вже настала пора,

Чекає нас весела гра!

У кожного є колір свій,

Швиденько ти його знайти зумій!

Мерщій, дітлахи збирайтесь,

Та квіточці допомагайте!

Про колір свій не забувайте!

Малята гарно працювали,

Так вправно квіточці допомагали,

Тепер всі пелюстками поміняйтесь,

І знову квіточці допомагайте.

Фіз. Інструктор: Діти поки ми звами грались з квіточкою, насунула хмаринка ( чути звук дощу). Поливає дощова хмара наших діточок чистою водичкою, діти присіли навшпиньки  ( фіз. Інструктор  водить над голівками  дітей обруч з різнокольоровими стрічками). Лагідно торкається кожної дитини стрічками. Стихає дощик, останні краплинки падають на землю: крап – крап, крап – крап, крап – крап, крап – крап, діти спокійно піднімаються на ніжки.

Фіз. інструктор: І з цим завданням впорались ви. Тепер подивимось які ви уважні.

Гра « Зелений, фіолетовий, червоний»

Гра направлена на розвиток реакції та увагу.

Діти сидять на стільцях або стоять. Якщо фіз. Інструктор піднімає зелений м’ячи – діти тупотять ніжками. Якщо фіолетовий м’яч – плескають в долоні. А якщо червоний – сидять чи стоять без руху і звуку.

Фіз. Інструктор: Діти послухайте уважно загадку, і зараз ми подивимось хто завітав до нас в гості .

Ой набридло на віконці

Все на сонечку сидіти.

Я візьмусь і покочусь,

Щоб побачити весь світ.

(Колобок)

Гра «гарячий колобок»

Спекла бабця колобок,

Рум’яненький бочок.

Він гарячий, щойно з печі –

Стриб – у руки до малечі.

(діти передають Колобка під веселу музику).

Вправа: «Подаруймо життя Колобку»

У долоньки я подую,

Подих другу подарую,

Далі передасть дружок,

Бути жити колобок.

(Діти складають долоньки до купи та дихають у них, а потім передають свій подих другу по колу).

Фіз. Інструктор: Діти послухайте ще одну цікаву загадку.

Зранку всіх людей розбудить

Гріє, пестить і голубить.

А на нього дивишся

І ненавмисно скривишся!

                                (Сонечко)

Естафета « Зроби сонечко»

Діти стають в дві колони (це дві команди), в кожної дитини гімнастична палиця. На іншому кінці майданчика знаходять два обручи, за сигналом направляючі біжать вперед до обруча, та кладуть гімнастичну палицю та повертають назад в кінець колони. Всі інші діти виконують теж саме, викладають палиці так щоб утворилось сонечко.

Фіз. Інструктор: Молодці, давайте знову зіграємо в гру « Зелений, фіолетовий, червоний»

Гра « Зелений, фіолетовий, червоний»

Гра направлена на розвиток реакції та увагу.

Діти сидять на стільцях або стоять. Якщо фіз. Інструктор піднімає зелений м’ячи – діти тупотять ніжками. Якщо фіолетовий м’яч – плескають в долоні. А якщо червоний – сидять чи стоять без руху і звуку.

Фіз. Інструктор: Хочу на останок з вами поговорити про різнокольорові слова. Я буду говорити речення, а ви будите називати колір.

« Кольорові слова»

Гребінець у півника який? (Червоний)

Сніг який? (Білий)

А ялинка яка? (Зелена)

Ну а помідор який? (Червоний)

Небо яке? (Блакитне)

А осінь яка? (Жовта)

Фіз. Інструктор: Ось і закінчилась наша подорож до «Кольорової веселки». Але веселка вам залишила ось ці різнокольорові цукерки, пригощайтесь!

 

Групи ЛФК  для дітей і як проходить заняття?

Фізичне навантаження необхідна для зростаючого організму. Вона дає змогу дітям рости і розвиватися, зміцнює м’язи та скелет, а також сприяє одужанню при самих різних недугах. Щоб фізкультура була корисною, вона повинна бути адекватною, що відповідає можливостям конкретної дитини. У цій статті ми розповімо, які групи здоров’я для занять ЛФК існують, а також як проходять заняття.

Фізкультура — звичайна і лікувальна

Фізкультура в цілому — поняття досить широке. Її мета — поліпшення фізичного розвитку, зміцнення імунітету малюка або підлітка. Мова йде не про професійний спорт і не про підкорення олімпійських висот. Просто кожному карапузові незалежно від віку, статі, стану здоров’я, потрібна фізичне навантаження. Природно, дітям і підліткам вона потрібна в різному обсязі.

Лікувальна фізкультура (ЛФК) для дітей показана при наявності певних проблем зі здоров’ям. Вона являє собою особливий комплекс вправ, які приводять в тонус або розслабляють абсолютно конкретні групи м’язів, суглоби, частини тіла. ЛФК для дітей призначається не тільки для лікування існуючих проблем і недуг, але і для профілактики хвороби, якщо до неї у дитини, на думку лікарів, є схильність.

Комплекс ЛФК складається з вправ спортивно-прикладних, гімнастичних та ігрових. У медицині існує кілька десятків різноманітних рекомендованих комплексів, які призначають для реабілітації дітей-інвалідів, для відновлення після травм, для реабілітації після операцій.

Лікувальна гімнастика передбачає наявність окремих програм занять для малюків і підлітків з недугами органів дихання, для дітей з порушенням рухових функцій, для малюків з хворобами нирок і інших органів, а також для дітей з неврологічними порушеннями.

У кожній з цих груп враховують не тільки встановлений діагноз, але й вік, ступінь і тяжкість хвороби, супутні захворювання. Тільки з урахуванням всього вищепереліченого лікар може призначити конкретні вправи для дитини. Має найважливіше значення і фізкультурна група дитини або група з ЛФК, про них ми розповімо нижче.

Найчастіше заняття ЛФК входять в комплексне лікування — вони поєднуються з відвідуванням фізіотерапевтичного кабінету, масажем, плаванням у басейні, дихальною гімнастикою, допоміжними і альтернативними методами лікування, а також з прийомом медикаментів за призначеною лікарем схемою.

Ефективність ЛФК залежить від того, наскільки відповідною була обрана навантаження. Поширена народна думка про те, що хворий малюк повинен перебувати у спокої, помилково. Діти з захворюваннями потребують фізкультури навіть більше, ніж діти без обмежень по здоров’ю, але це має бути зовсім інша фізкультура.

Групи здоров’я

Всіх дітей прийнято ділити на п’ять груп. Цим поділом займаються дитячі лікарі. Давайте детальніше поговоримо про те, які хлопці належать до цих груп і які фізичні навантаження їм показані.

Перша (група А)

До цієї групи належать здорові діти, у яких немає ніяких хронічних захворювань. Фізичний та психологічний розвиток представника першої групи повністю відповідає його віку. Суттєвих обмежень для нього не існує, окрім вікових.

Гімнастика ЛФК проводиться за бажанням батьків і виключно з профілактичними цілями. До рекомендованих вправ відносять загальнозміцнюючі комплекси вправ, заняття зі спортивними снарядами, загальну фізкультуру.

Друга (група В)

До цієї групи педіатр віднесе в цілому здорової дитини, але має незначне відставання росту, ваги, по фізичному розвитку від еталонних вікових нормативів і стандартів. До цієї групи віднесено дітей, які більше 3-4 разів на рік хворіють на простудні та вірусні недугами, а також дітей з незначними порушеннями мови.

Критерії цієї групи досить розмиті і неточні, а тому вона викликає найбільше запитань. Фізичне навантаження дітям цієї групи рекомендована загальна, загальнозміцнююча, зі спортивними снарядами і без таких. До неї рекомендується додавати дихальну гімнастику.

Третя (група С)

Сюди відносять дітей, у яких є хронічні захворювання, але вони не сильно заважають жити, тобто знаходяться в повністю компенсованому стані. Загострення у таких дітей бувають рідкими, у стані ремісії самопочуття дитини нормальний.

Зазвичай третю фізкультурну групу ставлять дітям при хронічному бронхіті, при опущенні нирок, при викривленні постави, якщо вона не викликає інших порушень в організмі. Фізичні навантаження таким хлопцям показано лікувальні, нормативи на звичайних уроках фізкультури знижені.

Четверта (група D)

Ця фізкультурна група передбачена для дітей з хронічними хворобами в стані субкомпенсації. Якщо малюк часто страждає загостреннями, довго відновлюється після них, його самопочуття страждає, йому показані певні вузькоспрямовані лікувальні вправи. У цю групу найчастіше потрапляють дітки при бронхіальній астмі, при легких формах ДЦП.

П’ята (група Е)

Ця група для дітей з важкими захворюваннями, мають хронічний характер, – з ОВЗ (обмеженими можливостями здоров’я), які не можуть в силу недуги відвідувати садок або школу. Для них групові заняття ЛФК здійснюються рідко, найчастіше це індивідуальні заняття з індивідуальними ж призначеннями щодо рекомендованого комплексу.

У першій групі зазвичай налічується не більше чверті від загальної кількості всіх дітей: за статистикою Моз, кількість абсолютно здорових дітей знаходиться на рівні 20-25%. Проблема в тому, що нерідко в першу групу потрапляють діти не тому, що вони здорові, а тому, що їм ще не встановили діагноз, адже деякі захворювання мають невыраженное і повільний плин.

Діти з третьої і четвертої груп досить часто об’єднуються в одну групу для занять фізкультурою, у них досить схожі програми фізичних навантажень. Таку об’єднану групу називають «спеціальної».

Досить часто батьків цікавлять конкретні діагнози. Досить складно сказати, до якої групи віднесено дитини з компресійним переломом хребта, адже наслідки травми можуть бути різними. Не менш складно прогнозувати і групове визначення після перенесеної пневмонії. При спастичній диплегії, геміпарезі, при кривошиї групу встановлюють і можуть змінювати протягом життя.

Крім загального стану здоров’я, фахівці ЛФК звертають особливу увагу і на типи хвороб. Так, діти із захворюваннями органів дихання зазвичай потрапляють в одну групу для занять, а хлопці з порушеннями рухових функцій — в іншу.

   Що стосується грудних дітей, то для них поділу не проводиться. Єдине, що для недоношених дітей ЛФК рекомендується вводити пізніше, ніж для дітей, народжених в строк. Перший поділ на групи відбувається в дошкільному віці, коли дитина починає відвідувати садок, де передбачені гімнастика і фізична культура.

Програма занять

Заняття можуть бути груповими та індивідуальними. Для діток з спецгрупи (це третя і четверта групи здоров’я) бажано проводити заняття під контролем фахівця з застосуванням моніторингу частоти серцевих скорочень, зміни артеріального тиску та інших діагностичних маркерів стану дитини. Але головним критерієм вважається самопочуття самого займається, як він переносить навантаження.

Для початківців вправи найчастіше прості та дозовані. По мірі просування завдання для пацієнта ускладнюються, навантаження зростає.

Дітям з групи кардіореспіраторної недуг рекомендовані програми на основі циклічних вправ з невеликими дихальними навантаженн

Заняття ЛФК ділиться на три послідовних етапи:

вступний;

основною;

завершальний.

Вступна частина включає вправи, ходьбу, біг, дихальні прийоми. В основній частині завжди присутні вправи, рекомендовані при певній патології, ігрові, індивідуальні, зі спортивними снарядами і без них.

Завершальна частина заняття завжди включає в себе релаксаційні прийоми, вправи на розслаблення, розтягування м’язів і аутотренінг.

Особливості фізкультури при деяких захворюваннях

При ураженні серцевого м’яза (міокардитах) ЛФК рекомендується ще в стаціонарі, потім — в поліклініці за місцем проживання. Тільки через 10 місяців малюка переводять в спеціальну групу з ЛФК, якщо нападів немає. Якщо стан стабільний і напади не повторюються протягом року, дитину можуть перевести в третю групу через рік. Через два роки при сприятливому збігу обставин можна розраховувати на потрапляння в загальну фізкультурну групу.

Зі вродженими вадами серця все йде складніше: дитина зможе отримати максимум 4 групу, і то за умови, що після операції пройшло не менше 12 місяців і весь цей рік малюк успішно займався ЛФК.

При бронхіальній астмі хлопчики і дівчатка будуть залишатися у групі ЛФК до тих пір, поки повторюються часті напади. Якщо протягом двох місяців напади не повторюються, йому можуть дозволити займатися в 4 групі, а якщо нападів не буде протягом року, то й третій.

При хронічному гастриті або коліті дитині можна буде розраховувати на переказ у четверту фізкультурну групу з групи ЛФК тільки черга півроку при відсутності загострень. Фізичні заняття призначаються тільки при відсутності болю, поза загострення.

При гемофілії ЛФК не призначається, як і жоден інший вид физнагрузок. Але при незначній мірі захворювання можуть бути дозволені легкі та делікатні вправи тільки під наглядом фахівця.

Проблеми з нирками — підстава для призначення фізкультури тільки поза нападів і гострих періодів. Також не повинно бути супутніх патологій серця. У загальну групу здоров’я діти з пієлонефрит, гломерулонефрит та нирковою недостатністю потрапити не можуть.

При тяжких проявах ендокринних патологій ЛФК рекомендується з перших днів захворювання, а у загальну групу дитина зможе потрапити тільки при самих легких ступенях цукрового діабету і тільки з індивідуального схвалення лікаря.

Дитина з порушеннями постави може і повинен займатися в загальній фізкультурної групи, а дитина з посткастраційним сколіозом — тільки в групі ЛФК. Окремих комплексів ЛФК для дітей з короткозорістю або далекозорістю, їм показані заняття в спеціальних групах при важких відхилення або в загальних фізкультурних групах, якщо відхилення незначні.

Де займатися?

З грудними дітьми, з дітьми-інвалідами, які обмежені в пересуванні, а їх транспортування може нашкодити дитині, рекомендуються заняття на дому. В інших випадках батьки можуть вибирати — відвідувати групові заняття або займатися індивідуально.

Заняття можуть проводитися на базі садків і шкіл, обов’язково уточніть, якщо є необхідність, при оформленні дитини в відповідні заклади, чи є в них фахівці з ЛФК.

Поради та рекомендації батькам

Якщо дитині призначена лікувальна фізкультура, до такого призначення потрібно ставитися з тією ж серйозністю, як і до інших рекомендацій лікаря. Нам же не приходить в голову ігнорувати призначення ліки дитині.

Не буває ЛФК тільки для ніг або спини, як думають багато хто. Комплекс завжди включає в себе велику кількість вправ, спрямованих на різні м’язи, суглоби, зв’язки, нервові закінчення.

 

Профілактика плоскостопості у дітей дошкільного віку.

Плоскостопість розглядається як порушення функцій стопи, яке зовні проявляється в опущенні склепінь стопи, що викликано ослабленням м’язів і розтягуванням її зв’язок. Стопа є опорою, фундаментом тіла, тому природно, що порушення цього фундаменту обов’язково відбивається на формуванні підростаючого організму. Зміна форми стопи змінює положення тазу, хребта. Це негативно впливає на їх функції і, отже, на поставу і загальний стан дитини. Недостатній розвиток м’язів і зв’язок стоп несприятливо позначається на розвитку багатьох рухів у дітей, призводить до зниження рухової активності і може стати серйозною перешкодою до занять багатьма видами спорту.

Для того щоб визначити, чи є у дитини плоскостопість, проведемо невеликий тест. Візьміть чистий аркуш паперу, покладіть його на підлогу. Тепер намажте ступні будь-яким жирним кремом і поставте дитину на цей лист. На папері залишиться чіткий відбиток стопи. Візьміть олівець і проведіть лінію, з’єднавши краї підошовного поглиблення. Потім перпендикулярно до неї намалюйте пряму, що перетинає поглиблення стопи в найвужчому місці. Якщо відбиток її вузької частини займає не більше однієї третини лінії, що з’єднує краї підошовного поглиблення, – стопа нормальна. Якщо досягає середини лінії – у дитини плоскостопість і вам не слід відтягувати візит до лікаря.

У дошкільному віці стопа знаходиться в стадії інтенсивного розвитку, її формування ще не завершено, тому будь-які несприятливі зовнішні впливи можуть призводити до виникнення тих чи інших відхилень. Разом з тим в цьому віковому періоді організм відрізняється великою пластичністю, тому можна порівняно легко призупинити розвиток плоскостопості або виправити його шляхом зміцнення м’язів і зв’язок стопи.

Для того щоб м’язи розвивалися і зміцнювалися, їм потрібно давати навантаження. Щоденна гімнастика, сприяє зміцненню м’язів стопи. Робити простий комплекс вправ необхідно кілька разів на день.

Комплекс гімнастики «Стоп – плоскостопість»:

• Розминка. Дитина кілька хвилин ходить по кімнаті то на п’ятах, то на носочках. Спочатку повільно, поступово збільшуючи темп.
• Малюк сидить на стільці і поперемінно згинає і розгинає пальці на ногах і обертає ступнями.
• Покласти на підлогу тонкий аркуш паперу або стару газету. Нехай малюк гарненько помне її босими ніжками, а потім пальцями ноги підніме з підлоги.
• Навчити малюка за допомогою ніг піднімати з підлоги предмети різних розмірів: олівці, гумові іграшки, деталі конструктора. Починати потрібно з великих предметів і поступово переходити до зовсім маленьким. Спочатку дитина може виконувати цю вправу, сидячи на стільці, одночасно двома ногами. Потім поступово ускладнювати завдання – нехай піднімає предмети, стоячи, пальцями однієї ноги.
• Покласти на підлогу м’яч і попросити дитину покатати його спочатку однією ногою, а потім інший. Стежити, щоб дитина вчилася м’язами стопи утримувати м’яч на одному місці. Для цього на підлозі можна крейдою накреслити коло або обмежити простір обручем, за який м’яч не повинен викочуватися. Бажано при виконанні цієї вправи чергувати м’ячики різної форми (від зовсім маленьких кульок до великих надувних м’ячів).
• Навчити малюка підошвою однієї ноги погладить гомілку іншої ноги (від низу до верху, і навпаки.

Комплекси лікувальної гімнастики

Для дітей від 2 років і старше:

• При вихідному положенні – ноги нарізно, носки повернуті всередину – виконувати поперемінні повороти корпусу вправо і вліво з поворотом відповідної стопи на зовнішній край. Кілька хвилин походити на носках. Стільки ж походити на п’ятах. Трохи походити з підібраними пальцями ніг.
• Кілька разів на день по 10-15 хвилин ходити на зовнішньому краї стопи, як «ведмедик клишоногий». Спробувати кілька разів пальцями ніг підняти з підлоги будь-який дрібний предмет: олівець, хустку і т. Д. Лягти на підлогу і рухати стопами вліво і вправо, вперед і назад, згинати й розгинати пальці.
• З дитинства привчать дитину читати, писати і малювати, поставивши стопу на зовнішній край. Ще краще поєднати цю пасивну позу з активною гімнастикою: під час сидячих ігор та занять нехай малюк як би згрібає підошвами в купу уявний пісок.

Додаткові комплекси:

Комплекс “каченята”

1. “Каченята крокують до річки”

В. п. – сидячи зігнувши ноги, руки в упорі ззаду. Ходьба на місці, не відриваючи шкарпеток від підлоги.

2. “Качка ходить перевальцем-спотикалочку”

В. п. – те ж

1-2 – піднімаючи внутрішні склепіння, спертися на зовнішні краї стоп

3-4 – в. п.

3. “Каченята зустріли на стежці гусеницю”

В. п. – те ж.

Плазують руху стоп вперед і назад за допомогою пальців.

4. “Качка крякає”

В. п. – те ж

1-2 – відриваючи п’яти від підлоги, розвести їх в сторони

( “Дзьоб відкрився”, вимовити “кря-кря”)

3-4 – в. п.

5. “Каченята вчаться плавати”

В. п. – сидячи руки в упорі ззаду, шкарпетки натягнути

1 – зігнуту праву стопу – вперед

2 – розгинаючи праву стопу, зігнуту ліву стопу – вперед.

Комплекс з гімнастичної палицею

1. В. п. – сидячи, зігнувши ноги нарізно, стопи паралельно, руки в упорі ззаду, палиця на підлозі під серединою стоп. Катати палицю вперед-назад двома стопами разом і по черзі.
2. В. п. – те ж

1-2 – згинаючи пальці ніг, обхопити ними палицю

3-6 – тримати

7-8 – в. п.

3. В. п. – те ж

1-2 – підняти п’яти, спираючись пальцями ніг об підлогу

3-4 – в. п.

4. В. п. – сидячи по-турецьки, палиця вертикально на підлозі між стопами, хватом двома руками притримувати її за верхній кінець. Рухами стоп вперед-назад обертати палицю навколо вертикальної осі.
5. В. п. – те ж.

Намагаючись охопити палицю стопами, по черзі переміщати їх по палиці вгору і вниз.

6. В. п. – стоячи ноги разом на ціпку, що лежить на підлозі, руки на пояс.

Ходьба по палиці приставним кроком вправо і вліво, палиця під серединою стоп; то ж, але п’яти на ціпку, а шкарпетки на підлозі; то ж, але шкарпетки на ціпку, а п’яти на підлозі.

Примітка. Найкраще використовувати дерев’яні гімнастичні палиці довжиною 80 см, діаметром 2 см.

7. “Танець каблучків”

В. п. – те ж

1-2 – по черзі крок правою, потім лівою вперед на п’яту, руки в сторони долонями вгору

3-4 – по черзі крок правою, потім лівою назад на носок, полуприсед, руки на пояс.

8. “Гармошка”

В. п. Коштують п’яти разом, носки нарізно, руки на пояс

1 – злегка підняти п’яту правої і носок лівої і ковзаючим рухом перевести вправо

2 –опустивши  п’яту правої і носок лівої на підлогу, стійка шкарпетки разом, п’яти нарізно

3 – злегка підняти носок правої і п’яту лівої і ковзаючим рухом перевести вправо

4 – опускаючи носок правої і п’яту лівої на підлогу, в. п.

5-8 – те ж, що 1-4

1-8 – те ж, пересуваючись вліво.

9. “Ялинка”

В. п. – те ж

1 -злегка піднявши носки, ковзаючим рухом перевести їх вправо і опустити на підлогу

2 – злегка піднявши п’яти, ковзаючим рухом перевести їх вправо і опустити на підлогу

3-8 – таким чином продовжувати пересуватися вправо

1-8 – те ж вліво.

10. “навприсядки”

В. п. – те ж

1 – присід на носках, коліна в сторони, руки вперед – в сторони долонями вгору

2 – в. п.

3 – праву в сторону на п’яту

4 – приставляючи праву, в. п.

5-8 – те ж з іншої ноги.

11. “Крок з припаданням”

В. п. – стоячи на правій, ліву в сторону – донизу, руки на пояс

1 – крок лівою в сторону, з носка перекатом на всю стопу в півприсяд

2 – встати на правий носок скрестно за лівої, ліву в сторону – донизу

3-4 – те ж, що на рахунок 1-2

Те ж в іншу сторону.

Вправи для зміцнення м’язів ніг і склепіння стопи.

12. Котіння м’ячика. Посадити дитину на підлогу або настільчик і поставити його ступню на тенісний м’ячик. Нехай дитина катає м’ячик то до носку, то до п’яти двома ногами поперемінно. Це дуже хороший масаж для ніг.
13. Гра в кульки і кільця. Посадивши дитину на підлогу, розкласти перед ним в лінію десять кілець. Перед кільцями покласти по мя’чику. Дитина опускає кульки в кільця по черзі: п’ять – пальцями правої ноги, п’ять – лівою; потім виймає кульки руками і кладе їх перед кільцями. Потім бере кільця і ​​опускає їх на кульки.
14. Скачує панчіх. Посадити дитину на підлогу або на табурет, розкласти перед ним панчіх або хустку. Висунувши вперед одну ногу і розпрямивши пальці, малюк повинен схопити ними панчіх і підібрати частина його під ступню; потім знову розпрямити пальці і підібрати нову частину панчохи. Так слід повторювати до тих пір, поки панчіх не зникне під стопою повністю. Спочатку цю вправу робиться однією ногою, потім другий, а під кінець двома ногами одночасно.
15. Танець на канаті. Накреслити на підлозі крейдою лінію. Нехай дитина спробує пройти по цій лінії, втримавши рівновагу (руки розведені в сторони). Дитина може робити вигляд, що танцює на дроті. Одну ступню треба ставити впритул перед іншою, коліна згинати не можна. Ні в якому разі не можна ставити ногу поруч з лінією, а то «можна впасти вниз»!
16. Грати в м’яч ногами. Дві дитини сідають на підлогу один навпроти іншого і, злегка відкинувшись назад, спираються на руки. Потім вони беруть ногами тенісні м’ячі і починають перекидати їх. Ловити м’яч руками не можна.

Ходьба на п’ятах, на внутрішній і зовнішній сторонах стопи (по 30-50 секунд, на носках, біг максимальною швидкістю на короткі дистанції (до 30 м, вправи з гантелями вагою 1 кг (присідання, випади вперед лівою і правою ногою, «семенящий» біг 2-4 рази по 5 секунд також служать профілактиці плоскостопості.

Навпаки, тривала ходьба по твердому грунту, тривалі стояння, перенесення важких предметів провокують надмірне навантаження на стопи.

Для корекції плоскостопості корисні спортивні ігри (футбол, волейбол, гандбол) на відритому повітрі як в осінній та весняний час, так і взимку (наприклад, футбол на снігу).

Крім фізичних вправ необхідні щоденні ванни для ніг (температура води 36-37 градусів) протягом 1-1,5мінут.

Водні профілактичні процедури

І для дітей, і для дорослих корисно перед сном зробити ванну для ніг. Візьміть два тази – з гарячою (як тільки терпить нога) і холодною водою. Спочатку розпарте стопи в гарячій воді, потім опустіть в холодну. Так по черзі 2-3 рази. Шкіра стане червоною, в ногах з’явиться приємне відчуття. У воду можна додавати трохи морської солі, питної соди, настої ромашки, шавлії, дубової кори, квітів безсмертника, листя м’яти перцевої. Після того як стопа розпарився, помасажуйте її, «виліплюючи» склепіння стоп і як би збираючи стопу в «кулачок». І у дітей, і у дорослих після такої процедури спостерігається хороший сон.

масаж стоп

1. Погладжування і розтирання (підставою долоні, тильною поверхнею напівзігнутих пальців) стопи від пальців до п’яти. Масажуються також гомілки – у напрямку від стопи до колінного суглобу.

Масаж можна проводити і при появі почуття втоми в ногах після напруженої м’язової роботи. Час виконання – 2 – 4 хвилини.

2. В. п .: дитина лежить на спині, ногами до дорослого.

Виконання. Візьміть лівою рукою ліву ногу дитини так, щоб гомілка лягла між великим і вказівним пальцями. Великим пальцем правої руки круговими рухами енергійно розтираємо ступні (вказівний і середній пальці лежать на зовнішній поверхні стопи).

Як показує практика, регулярне виконання вправ для стоп запобігає виникненню плоскостопості.

Не нашкодь

Віддаючи дитину в спортивну секцію, подбайте про те, щоб комплекс занять відповідав віку, ваги і росту малюка. Для цього поговоріть з педіатром і лікарем з лікувальної гімнастики (ЛФК). Постійні перевантаження можуть стати причиною серйозних проблем. Якщо у дитини плоскостопість йому до одужання не варто займатися ритмічною гімнастикою, бігом і стрибками. При плоскостопості малюкові важко пом’якшити удари при приземленні на підлогу, вони припадають на стопу і віддаються в хребті. Це може привести до серйозних травм скелета. З усіх видів спорту для профілактики і лікування плоскостопості найкраще підходить плавання, коли м’язи стопи працюють особливо ефективно.

Вибираємо взуття

Для того, щоб при ходьбі стопа приймала фізіологічну форму і не деформувалася, необхідно правильно підібрати взуття. Основне завдання дитячих черевичок – захищати ногу від ударів, надавати стійкість і не перешкоджати природному розвитку м’язів стопи. Взуття має бути легкою, виготовленої з натуральних матеріалів, з жорстким задником і невеликим каблуком. Обов’язковою деталлю будь-якого дитячого взуття (і вуличної, і домашньої) повинен бути супінатор. Цей маленький горбок у внутрішнього краю підошви піднімає подовжній звід стопи і забезпечує фізіологічно правильну фіксацію ніжки. А ось ортопедична корекція і профілактика плоскостопості за допомогою спеціальних ортопедичних устілок дітям дошкільного віку (до 6-7 років) не рекомендується. Від тривалого носіння таких устілок у малят може настати атрофія зв’язок стопи.

Лікування

На жаль, розраховувати на повне позбавлення від плоскостопості, особливо при далеко зайшла патології, не доводиться. Але лікуватися треба ретельно, регулярно і сумлінно. Чим раніше виявлено ознаки захворювання, чим менше деформація стопи, тим більш сприятливі умови для зупинки прогресування плоскостопості та його корекції.

На початковій стадії болю в ногах можна ліквідувати протягом 1 – 2 місяців за допомогою теплих щоденних ножних ванночок з морською сіллю, ручного масажу та лікувальної гімнастики. Що стосується ванночок -Вимоги до них прості: температура води + 40-50 градусів С °, тривалість процедури – 15-20 хвилин, а пропорції їх складових вказані на упаковці і бувають різними в залежності від концентрації сухої речовини. Масаж і гімнастику обов’язково повинен проводити дипломований фахівець – інструктор з лікувальної фізкультури та масажу. Лише для усунення вираженого болю допустимо застосування знеболюючих препаратів.

Дуже корисний вплив надасть самомасаж і профілактичні вправи про які йшлося вище. Гімнастику краще проводити в ранкові години, коли м’язи ще не стомлені. Техніку і темп вправ краще показати малюкові на власному прикладі. Приміщення не повинно бути задушливим, або з протягами, а займатися дитині слід в зручному одязі, не стискує його рухів.

У лікуванні плоскостопості нерідко застосовується і фізіотерапія, що покращує обмінні процеси і кровообіг в тканинах і опосередковано зміцнює склепіння стоп. Масаж і фізіолікування призначаються курсами, зазвичай по 10 – 15 процедур. Добре було б проводити 2 – 3 курси на рік.

 

Консультація :

« Культурно-гігієнічні навички, одна із основ зміцнення здоров’я дитини»

У людини ставлення до власного здоров’я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров’я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це обов’язок батьків.

Особиста гігієна — це догляд за своїм тілом і підтримка його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з’являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкіряного жиру. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.

Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно це робити після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь підготувати рушник та мило, за відсутності крана з водопровідною водою — кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок чи цвях, а не накидати собі на шию або плечі, бо на нього під час умивання попадатимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках і майці.

Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємкості. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім – добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, шию та вуха.

Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який у кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5 – 7-річного віку — обтиратися до пояса. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.

Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей і натирань, а також може привести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ніг необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.

Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.

Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкіряного жиру, бруду і пилу.

Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень їх необхідно обережно підрізати. Але в жодному випадку не можна гризти нігті!

Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м’ячі, іграшки; гладить тварин (кішок, собак); торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків і тому подібне) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.

Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров’я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно почати догляд за порожниною рота і зубами дитини . Дитина має чистити зуби вранці й обов’язково увечері перед сном.

Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися хустинкою, то разом із бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа й окрему для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа на очі чи навпаки.

Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть, якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя або перев’язувати подряпину треба лише чистою хустинкою.

Дитина дошкільного віку легко піддається вихованню завдяки розвиненому відчуттю наслідування, спостережливості, допитливості та потреби в самостійних діях. І тому необхідно використовувати ці властивості дитини при прививанні їй гігієнічних навичків (своєчасне миття рук, чищення зубів, дбайливе зберігання одягу і т. ін.).

 

 

«Гігієнічна культура дітей раннього віку»

У ранньому дитинстві закладається фундамент гігієнічної культури. У дитини до 3-х років швидко і міцно формуються стереотипи. Тому дуже важливо в цей час дати дітям алгоритми життя і в першу чергу – це навички поведінки за столом, у туалетній та умивальної кімнаті. Особливості виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей раннього та молодшого дошкільного віку

Уже в ранньому віці дітей потрібно вчити розуміти призначення і основні якості предметів, називати дії, самостійно виконувати вимоги дорослих, звертатися із проханням про допомогу. Слід привчати дітей сідати за стіл тільки з вимитими руками; пити з чашки, тримаючи її обома руками; їсти ложкою не обливаючись; з часом – користуватися серветкою; їсти рідку страву з хлібом; вставати з-за столу, присувати стілець. В процесі життєдіяльності необхідно удосконалювати набуті і формувати нові культурно-гігієнічні навички, заохочуючи при цьому дитину до більшої самостійності. Трирічні малюки мають їсти самостійно й акуратно, ретельно пережовувати їжу; правильно тримати ложку; брати той шматок хліба, що лежить ближче; спокійно сидіти за столом, не розмовляти з іншими дітьми; без нагадування дорослого дякувати за їжу.

Педагогам слід активніше використовувати у навчально-виховному процесі художнє слово, народний фольклор (потішки, примовки) для створення позитивних емоцій в дітей у процесі засвоєння певних культурно-гігієнічних навичок.

З огляду на те, що у дітей дошкільного віку переважає конкретне, наочно-образне мислення, ефективними при формуванні у них культурно-гігієнічних навичок є такі прийоми, як показ і пояснення. Навчання будь-якому вмінню дитини раннього віку розпочинається з безпосереднього показу дорослого. Показ має супроводжуватися чітким поясненням спершу найбільш суттєвих, а потім другорядних дій. Це допомагає дітям краще осмислити дію в цілому. Дорослим важливо пам’ятати, що їх власна поведінка в тій чи іншій ситуації має великий вплив і є прикладом для наслідування.

У дітей молодшого дошкільного віку вихователь прищеплює та закріплює навички культури поведінки за столом, вправляє в умінні правильно сидіти під час їди, не ставити лікті на стіл; користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою, серветкою тощо); їсти, не поспішаючи, охайно, безшумно.

Згодом дошкільників залучають до виконання нескладних трудових доручень пов’язаних з процесом харчування. Для молодших дошкільнят такі доручення містять у собі одну-дві конкретних й нескладних дії (наприклад, розкласти ложки на столі, поставити хлібниці, простелити скатертину тощо). Педагог розкриває дітям зміст завдання, супроводжуючи свої дії поясненням прийомів роботи та способів її організації. Доручення дають змогу вихователю індивідуалізувати прийоми керівництва дітьми: одному допомогти, другого заохотити, підтримати, третього навчити. Усі вказівки слід давати вихованцям в доброзичливому, спокійному тоні, що викликає в них позитивне ставлення до дій, які мають стати звичними.

Коли діти в ході індивідуальних доручень навчаться накривати на стіл та стануть більш самостійними, вводиться інша форма організації праці дітей, що спрямована на обов’язкове виконання певної діяльності задля обслуговування колективу, – чергування по їдальні. Призначають та змінюють чергових щодня, що дає змогу виховати у кожної дитини почуття відповідальності, турботливого ставлення та відчуття необхідності своєї праці для інших. У кожній групі дитячого садка створюються необхідні умови для організації праці дітей.

Організовуючи даний вид дитячої діяльності, доцільно створити куточок чергових у вигляді стенда «Маленькі кухарики» («Наші помічники», «Смачного»), де будуть визначатися (за допомогою певних картинок, знаків, словесних написів) чергові на кожен день, а також міститимуться невеличкі сюжетні картинки (символічні зображення), що вказуватимуть дітям на їхні обов’язки й послідовність виконання певних дій. Доречно запровадити також систему знаків-оцінок за хороше виконання обов’язків чергового (наприклад, значок-смайлик з різним виразом емоцій на обличчі), що стимулюватиме дитину до якіснішого виконання трудових дій. Тут також має знаходитися одяг чергових (2 фартухи, косинка для дівчинки та чепчик для хлопчика білого чи будь-якого іншого світлого кольорів) та необхідне обладнання для даного виду праці (совочки та щітки із зручними ручками для згрібання крихт зі столу).

Роль дорослого полягає у тому, що він вчить дітей дотримуватися послідовності у роботі, контролює та допомагає, враховуючи індивідуальні особливості кожного. Дієвим способом у вихованні культурно-гігієнічних навичок та вміння дітей правильно виконувати певні обов’язки є використання ігрових прийомів. Застосовуючи їх, вихователь закріплює у дошкільнят навички, які виробляються у повсякденному житті. Помітне місце при цьому відводиться дидактичним іграм типу «Пригостимо ляльку обідом», «Підбери посуд для ляльки», «Чаювання у звірят», «На гостину до Їжачка», «Зустрічаємо гостей» та настільно-друкованим іграм аналогічного змісту.

Виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей старшого дошкільного віку

У роботі з дітьми старшого дошкільного віку вихователь продовжує формувати культуру споживання їжі, вдосконалювати навички правильного користування столовими приборами; вчить дітей не їсти «на ходу» (на вулиці, в транспорті), не брати їжу брудними (невимитими) руками, підводячи до усвідомлення негативних наслідків таких звичок.

Організовуючи чергування по їдальні, дорослому потрібно знати, що діти старшого дошкільного віку здатні повністю сервірувати стіл із дотриманням певної послідовності, узгоджувати діяльність та розподіляти між собою роботу, приходити на допомогу один одному й спільно доводити справу до кінця. У процесі виконання роботи діти виявляють більшу старанність, активність, ініціативність, прагнучи високого результату. Керівництво педагога спрямовується на розвиток самостійності, самоорганізації дітей, збільшення обсягу й темпу роботи при якісному її виконанні.

Процес формування у дошкільників культурно-гігієнічних навичок буде успішним лише за умови тісної співпраці дошкільного закладу та сім’ї.

Важливо ознайомити батьків (на батьківських зборах, під час бесід, індивідуальних зустрічей) з вимогами щодо виховання даних навичок у дітей певного віку та роботою, яка ведеться в зв’язку з цим у дошкільному закладі. Вихователь рекомендує дотримуватися визначеного режиму дня; навчає батьків ефективних методів формування у дітей необхідних навичок, умінь та звичок; переконує у великому виховному впливі посильних трудових доручень. Доцільно дібрати для батьків також науково-популярну літературу з короткими анотаціями, статті про вплив гігієни на фізичний розвиток дитини. І оскільки фізичне виховання є основою гармонійного розвитку, формування здорового способу життя дітей дошкільного віку, то воно має бути спільною турботою батьків, педагогів і самої дитини, яку з ранніх років слід привчати піклуватися про своє здоров’я.

Умовами успішного виховання культурно-гігієнічних навичок є:

• раціональна організації життя дітей у дитячому садку, що полягає у чіткості та своєчасності режимних процесів;
• позитивний приклад культури поведінки дорослих;
• систематичне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки;
• єдині підходи щодо вимог до гігієни дитини в дошкільному закладі та сім’ї;
• контроль та корекція з боку вихователя, помічника вихователя, батьків якості виконання культурно-гігієнічних навичок;
• індивідуальний підхід до темпів оволодіння культурно-гігієнічними навичками конкретною дитиною.

Важливу роль при цьому відіграють і такі фактори як чистота приміщення, доцільність і зручність у використанні обладнання, посуду, якісне прибирання, провітрювання, естетика організації культурно-гігієнічних процедур. Режим дня забезпечує щоденне повторення гігієнічних процедур в той самий час, що сприяє поступовому формуванню у дітей навичок і звичок поведінки.

Організація харчування в дошкільному навчальному закладі

1. Під час прийму їжі дітей слід розміщувати вільно, щоб вони не заважали один одному: розміри меблів повинні відповідати зросту дитини.
2. Всадивши дітей за столи, не можна примушувати їх довго чекати їжу. Атмосфера під час харчування повинна бути спокійною.
3. Особливо важливе значення для дітей, які їдять самостійно, має сервіровка столу. Зручний, однаковий для всіх дітей посуд, прибори, які відповідають віку дітей, зміна його для кожного блюда, світла скатертина, чисте приміщення, охайний вигляд обслуговуючого персоналу, спокійна роздача їжі, лагідне спілкування і допомога персоналу молодшим дітям під час їжі – все це допомагає збудженню апетиту.
4. Для кращого засвоєння їжі велике значення має створення у дітей врівноваженого, спокійного настрою. Діти повинні їсти не кваплячись і не поспішаючи, гарно пережовуючи їжу.
5. Старші діти під час чергування розносять другі та треті блюда тільки після того, як самі закінчать їсти перше чи друге блюдо.
6. Під час прийму їжі дітям необхідно прищеплювати культурно – гігієнічні навички. їх потрібно привчати сідати до столу охайними, причесаними, обов’язково з чистими руками.
7. За столом дитина повинна сидіти правильно, гарно володіти виделкою і ложкою.
8. Потрібно привчати дитину їсти охайно, не поспішаючи, добре пережовуючи їжу, не кришити і не впускати хліб, брати його з тарілки руками, але не міняти взятий кусок; дотримуватися того, щоб на столі і під столом під час їжі було чисто, не брати їжу руками, вміти користуватися виделкою (їх дають дітям після подачі їжі) і ложкою.
9. Потрібно навчити дітей правильним прийомам їжі різних страв: котлет, яєць, компоту.
10. У кожної дитини повинна бути серветка, якою вона витирає рот в процесі споживання їжі і після її закінчення.
11. Не можна дозволяти дітям розмовляти .не пережувавши страву. Але тиха, спокійна розмова в перерві між подачею блюд вповні допустима.
12. Дошкільнята повинні знати правила поведінки за столом, вміти красиво сидіти ( рівно, не горблячись та не розвалюючись, не дуже близько до столу, і не далеко від нього, не ставити лікті на стіл), правильно користуватися столовими приладами, красиво та охайно їсти.
13. З чотирьох років діти повинні правильно тримати ложку та користуватися виделкою.
14. В 4-5 років діти отримують повний столовий набір.
15. В 6 років навчитися правильно користуватися ним, тримати виделку як в правій, так і в лівій руці.
16. По закінченню їжі дитина повинна обов’язково подякувати дорослим.

Навчання дітей чергуванню по їдальні

1. Чергові діти, попередньо ретельно вимивши руки з милом, одягають відповідний одяг та головні убори.
2. В цей час помічник вихователя викладає на роздатковий стіл серветниці з паперовими серветками, хлібниці, столові прибори (ложки, виделки, ножі) у спеціальних ємкостях, тарілки для першої страви, чашки.
3. Діти вдвох накривають кожен стіл скатертиною чи стелять індивідуальні серветки для сервірування столу (тканині чи пластикові) та домовляються між собою про те, хто які столи сервірує.
4. Помічник вихователя розливає у чашки напій та розкладає хліб у хлібниці.
5. На підготовлений стіл у такій послідовності чергові ставлять:

• серветниці з паперовими серветками (у центрі столу);
• хлібниці з хлібом (у центрі столу біля серветниць);
• чашки з напоєм (ближче до центру столу навпроти місця дитини);
• тарілки для першої страви (навпроти місця дитини);
• столові прибори (ніж – праворуч від тарілки; ложку – праворуч від ножа; виделку – ліворуч від тарілки).

Навчаючи дітей розкладати прибори, слід робити це почергово з кожним їх видом, це забезпечить чіткість та правильність виконання завдання дитиною. Так, спершу один черговий бере ємкість з ножами та розкладає їх в певному місці за тими столами, які він обслуговує; другий черговий в цей час розкладає виделки за своїми столами; далі такі ж дії проробляються і з іншими приборами.

6. Помічник вихователя приносить першу страву та наливає її у тарілки. 7. Чергові запрошують дітей до столу та бажають усім смачного (діти старшого дошкільного віку можуть оголосити меню, попередньо довідавшись про це у вихователя).
7. Після завершення прийому першої страви, чергові забирають тарілки, складені одна на одну та поставлені на край столу. Далі розносять другу страву, яка стоїть у тарілках на роздатковому столі.
8. Після повного прийому їжі дітьми чергові зчищають її рештки з тарілок, складають їх одна на одну та відносять посуд для миття. Спеціальними щітками згортають крихти у совки, забирають зі столів чашки, сервертиці та хлібниці, складають скатертини.
9. За необхідності та враховуючи вік й індивідуальні можливості чергових дітей, можна доручати їм підмести навколо столів до того, як помічник вихователя зробить вологе прибирання.

Що і як їдять

Ковбасу, яку подали неочищену, очищають на тарілці ножем, притримуючи виделкою. Шматочок ковбаси притискують до тарілки виделкою, а ножем надрізають і знімають шкірку. Бутерброди їдять, відкушуючи, а не відломлюючи шматки.

Омлет, котлети їдять ложкою або виделкою.

Від м’яса відрізувати невеликі шматки, починаючи з того боку, який ближче. Крутити м’ясо на тарілці, відрізувати з різних боків, не слід.

Печеню їдять за допомогою ножа і виделки. Котлети, смажене м’ясо, шніцелі не розрізають одразу на шматочки. Дрібні шматочки швидко холонуть і втрачають смак.

Кістки маленької птиці дозволяється тримати в руці. Щоб відокремити м’ясо від кістки, його притримують виделкою і відрізають від нього кістку, яку відсовують на край тарілки.

Круті яйця чистять до кінця, розрізають вздовж на дві половини, потім їдять виделкою і ножем.

Чинники, що впливають на культуру харчування

Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей:

• харчова поведінка батьків;
• приклад авторитетних людей, тощо.

Харчова поведінка батьків

Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується, ділиться враженнями та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї.

Результативність виховання батьками як позитивних, так і негативних смакових звичок переважає впливи інших дорослих. Майже завжди поведінка дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батьки постійно нехтують культурою харчування, правильною поведінкою за столом, то й дитина наслідує саме ці дії або готують напівфабрикати, купують готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо з часом батьки переконуються, що саме це й є улюбленою їжею їхнього малюка.

Приклад авторитетних людей

Харчова поведінка авторитетних для дитини людей, наприклад дорослих або інших дітей, упливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії.

Тож з огляду на те, що «копіювання за зразком» є основним способом формування моделей поведінки і більшості навичок дитини в дошкільному віці, оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування. Слід зауважити, що харчова поведінка незнайомих дорослих на харчову поведінку дітей майже не впливає.

Отже, сами дорослі повинні не тільки на словах, а й на ділі показувати дітям як треба себе вести за столом, правилам етикету, культурі поведінки і тільки тоді ми будемо мати гарні результати.

:

– мити руки з милом перед їжею круговими рухами;- витирати руки та обличчя своїм рушником;

– є самостійно тримати ложку в правій руці, а хліб у лівій;

– є неквапливо, ретельно пережовуючи їжу;

– витирати рот серветкою по мірі необхідності під час їжі і після їжі;

– дякувати словом після їжі;

– стежити за чистотою носа, користуватися індивідуальним рушником або серветкою;

– користуватися своїм індивідуальним горщиком або сідати на унітаз;

– мити руки після туалету і прогулянки з милом.

 

 

«Казкові будиночки»

( заняття старший дошкільний вік)

Мета: вправляти в навичках кидати м’яч один одному в русі. Виховувати увагу та вміння орієнтуватися в просторі і бігати в розтіч не заважаючи один одному на протязі гри «Знайди свій будинок». Продовжувати розвивати почуття рівноваги під час ходьби по мотузці покладеній на підлогу з торбинкою на голові. Закріплювати вміння повзати по – пластунські.

Обладнання: мотузки, торбинки з піском, м’ячі, куби, кольорові будиночки (кольоровий картон)

Хід заняття

(Під музичний супровід діти заходять до спортивної зали)

Привітання: Промінь сонця візьму у долоньку маленьку (діти виставляють пряму руку вперед)

Й до грудей своїх ніжно його притулю. ( притуляють долоньку до серця)

Хай любов з добротою цвітуть у серденьку, (тримають руку на грудях)

А тоді їх до іншого серця пошлю. ( виставляють пряму руку  вперед та дмухають на долоньку (за методикою Стрєльнікової).

Звучить  мелодія «В гостях у казки». Запис голосу, який повідомляє дітей про те, що в казковому містечку трапилась пригода, злий чаклун поламав казкові будиночки, в якому жили казкові герої. Вони просять про допомогу.

Інс. Фіз. Ну, що допоможемо казковим героям відновити казкові будиночки? Відправляємось в Країну Чарівних Казок.

(Шикування в колону. Ходьба звичайна, ходьба зі зміною положення рук(вгору), ходьба звичайна, ходьба парами, ходьба звичайна, зі зміною ведучого, ходьба звичайна. Біг в середньому темпі, врозтіч. Ходьба звичайна. Шикування в ланки)

Інс. Фіз. Нарешті ми дісталися до Країни Чарівних Казок. Перш ніж почати будувати казкові будиночки розімнемо свої м’язи.

(Комплекс загальнорозвивальних вправ)

Інс. Фіз. А зараз ми з вами поділимось на дві команди. Одна буде передавати будівельні кулі, а інша потихеньку пролізатиме , щоб не побачив злий чаклун, до мішечків з піском і перенесуть їх на будівельний майданчик.

Підгрупа дітей перешиковується в пари і беруть м’ячі. Перекидання м’яча один одному в русі.

Повзання по – пластунські

Ходьба по мотузці з торбинкою на голові

 (Після виконання основних рухів діти шикуються в одну шеренгу)

Інс. Фіз.  Будівельний матеріал доправили на будівельний майданчик.      Відновлювати будинки будуть гноми, а ми щоб їх не налякати заплющимо очі і почекаємо,поки вони завершать свою справу, бо гноми не люблять коли за ними підглядають.

(Коли діти заплющили очі, вихователь розкладає на килимку схематичне зображення будинків різних кольорів)

Інс. Фіз. Погляньте, які чудові будиночки. Давайте пограємо з ними.

( Діти розподіляються на команди і стають біля того, чи іншого будинку)

Рухлива гра «Знайди свій будинок»

Інс. Фіз. Молодці, малята. Гарно ви сьогодні потрудилися. Допомогли казковим мешканцям дістати будівельний матеріал для відновлення їх будинок. А тепер прийшов час повертатися до дитячого садку.

Ходьба звичайна. Вправа на дихання. Ходьба звичайна

Інс. Фіз. Нарешті ми дісталися дитячого садка. А зараз ми пригадаємо з вами де ми з вами були і що робили.

 

09.04.2020 року

 

 

 

«Леді Баг з чарівного капелюшка»

Мета : задовільнити рухову потребу малюків в русі, сприяти збагаченню їхнього рухового досвіду та  гармонійного розвитку, виховувати увагу, спостережливість; викликати позитивні емоції.

Завдання: продовжувати вчити дітей вільно бігати й стрибати, оволодівати різними основними рухами; виховувати зацікавлення до рухливих ігор, різноманітних дій з інвентарем; вдосконалювати координацію рухів. Запобігати дитячому травматизмові, втомлюваності дітей.

Обладнання: обруч у вигляді сонечка оздоблений стрічками за кількістю дітей, чарівний капелюх таких розмірів, щоб можна було накрити дитину,

картинки за кількістю дітей ( 1 зображення на двох), дві парасольки прикрашені метеликами, фонограми пісень «Розбудило сонечко» – зарядка, «Наше коло – мов сім’я » (сл.і муз. М. Шутя).

Хід заняття

1. Підготовча частина.

(Діти заходять до спортивного залу і стають в одну шеренгу)

Інструктор  з фізкультури: Доброго  дня діти! Ой погляньте яке у нас за вікном сонечко , але в небі йому стало сумно самому й воно вирішило спуститися до нас та пограти з нами!  Ви згодні? ( ой погляньте хмарки затягнули небо й сховало сонечко своїми обіймами , але напевно сонечко не схотіло бути за хмарками й вирішило завітати до нас, щоб погратися). Я пропоную вам стати сонячними промінчиками та сонячними зайчиками. На перший другий  розрахуйсь!

Перші номери – сонячні промінчики, другі номери – сонячні зайчики!

Рухлива гра «Сонечко»

Мета: вправляти дітей у виконанні різновидів ходьби, переступання, стрибків, розвивати увагу, зосередженість, уміння взаємодіяти з однолітками.

Обладнання: обруч у вигляді сонечка оздоблений стрічками за кількістю дітей.

Хід гри

Інструктор з фізкультури ділить дітей на дві підгрупи, одні діти – сонячні зайчики, інша половина сонячні промінчики. Промінчики підходять до «Сонечка» і беруть в руки, кожен собі стрічку, сонячні зайчики – займають місця між промінчиками і по колу крокують вперед переступаючи, перестрибуючи через стрічку, яку то піднімають то опускають діти. Потім діти міняються ролями.

1. Вступна частина

Інструктор  з фізкультури:Молодці діти, гарно пограли з сонечком та йому час повертатися на небо! Вам сподобалося?  Діти погляньте як сонечко зібрало нас всіх навколо себе, ми наче одна сім’я! Ой, а яку ви гру знаєте в колі , зі схожою назвою?

Давайте пригадаємо веселу гру « Наше коло»

(Діти залишаються в колі , звучить музика)

Гра « Наше коло»

Мета:створити дітям веселий настрій, продовжувати вчити виконувати рухи відповідно тексту,розвивати відчуття ритму,виховувати дружні відносини, товариськість, взаємодопомогу.

Обладнання: фонограма пісні «Наше коло – мов сім’я » (сл.і муз. Шутя).

Хід гри

Наше коло –  мов сім’я

(три оплески)

Друзі ми : і ти, і я!

(три оплески)

Добрий день тому хто справа. (махаємо привіт )

Добрий день тому хто зліва. (махаємо привіт )

Ми одна сім’я ! ( махаємо двома руками вгорі)

Наше коло –  мов сім’я

(три оплески)

Друзі ми : і ти, і я!

(три оплески)

Обійми  того хто справа.

Обійми того хто зліва.

Ми одна сім’я ! ( махаємо двома руками вгорі)

Наше коло –  мов сім’я

(три оплески)

Друзі ми : і ти, і я!

(три оплески)

Давай п’ять тому хто справа.

Давай п’ять тому хто зліва.

Ми одна сім’я ! ( махаємо двома руками вгорі)

Наше коло –  мов сім’я

(три оплески)

Друзі ми : і ти, і я!

(три оплески)

Посміхнись тому хто справа.

Посміхнись тому хто зліва.

Ми одна сім’я ! ( махаємо двома руками вгорі)

(Чути стук у двері)

Інструктор  з фізкультури:діти, погляньте хто завітав до нас в гості? Та це ж Чарівний капелюшок. Пропоную вам пограти в дуже цікаву гру , яка має назву «Чарівний капелюшок»

Рухлива гра «Чарівний капелюх»

Мета:вчити дітей швидко орієнтуватися у ситуації, яка змінюється;розвивати  координацію рухів , вміння розпізнавати різні звуки, увагу до звукових подразників; заохочувати до імпровізації рухів.

Обладнання: чарівний капелюх таких розмірів, щоб можна було накрити дитину.

Хід гри

Діти довільно, врозтіч рухаються по залу, доки лунає музика, коли музика затихає присідають і заплющують очі. Інструктор накриває  одну дитину капелюхом, за командою діти розплющують очі і вгадують кого накрили.

Ускладнення: перед дим як накрити капелюхом дитину, одягаємо наголівничок якоїсь тварини, (машини, літака та ін. на вибір інструктора), коли піднімаємо капелюх, діти імітують рухи того, що зображено на наголівничку.

Інструктор  з фізкультури: 1-2-3 – гру в  «Чарівний капелюх» почали! (діти бігають по залу, стихає музика, присідають, закривають очі, заходить Леді Баг, накриваю її капелюшком)

Інструктор  з фізкультури:1-2-3 чарівний капелюх твори! (діти розплющують очі-піднімаю капелюх) Ой, дітки погляньте хто з’явився з нашого капелюшка? Хто це?

Леді Баг: Привіт дітки, ой-ой-ой ,як я тут опинилася ?

Інструктор  з фізкультури:мабуть це наш чарівний капелюшок щось напутав і переніс тебе сюди!

Леді Баг:А що ж тепер робити?

Інструктор  з фізкультури: Пропоную далі чаклувати, будемо тебе назад відправляти! Діти допоможемо? 1-2-3- чарівний капелюх твори! ( продовжуємо накривати дітей, Леді Баг грає з дітьми. Коли діти присідають і закривають очі, перед тим як накрити капелюхом одягаємо наголівничок якоїсь тварини, коли знімаємо звучить музика, діти імітують звірів)

Інструктор  з фізкультури: Нічого не розумію чи він зламався наш капелюх?

Леді Баг:Ні, ні, ні! Я здається знаю в чому справа, це мої лихі злодюжки мене сюди запроторили, а назад не пускають. Дітки ви мені допоможете? Злі чари зачаклували не тільки ваш капелюх, але й моїх друзів. Вони зачаклували їх в картинках та поробили двійників. Щоб зняти їхні чари нам з вами потрібно зіграти в гру « Знайди свою пару»

Рухлива гра « Знайди свою пару»

Мета: розвивати зорову пам’ять, продовжувати вчити ходити і бігати врозтіч, не наштовхуючись одне на одного; привчати швидко діяти  за сигналом,допомагати одне одному.

Обладнання: картинки за кількістю дітей ( 1 зображення на двох).

Хід гри

Інструктор одягає на дітей картинки з зображенням, за сигналом діти розбігаються по залу, рухаючись врозтіч. Потім за сигналом повинні знайти свою пару з таким самим зображенням як у себе.

Леді Баг: Молодці дітки! Всі, всі знайшли своїх двійників і чари знято! Тепер я вільна і можу повертатися додому, мене давно чекають!

Інструктор  з фізкультури: а давай ми тобі допоможемо дістатися швидше.

Леді Баг: з задоволенням!

III. Заключна частина.

Інструктор  з фізкультури: Діти давайте допоможемо нашій гості, прошу всіх зайняти свої місця в нашому чарівному поїзді. На перший – другий розрахуйсь! (перешикування з шеренги в колону по два),

Рухлива гра « Потяг»

Мета: удосконалювати навички ходьби вчити виконувати рухи відповідно тексту, виховувати уважність, пам’ять, удосконалювати вміння перешиковуватись.

Хід гри

Діти стають в колону по два і рухаючись виконують рухи під музику відповідно до тексту.

Леді Баг:дякую вам велике малята мені вже час, але на згадку про себе я подарую вам своїх друзів метелеків, вони допоможуть вам стати ще здоровішими і бадьорішими. (Виходить з залу)

Дихальна вправа «Подуй на метелика» .

Інструктор  з фізкультури:  дітки ось так на нашому звичайному занятті, сталися незвичайні дива! Ви всі сьогодні були просто молодці – сміливі, веселі, жваві.

На цьому наше заняття закінчено, до побачення!

 

Зростаємо вправними

(фізкультурне заняття – розвага для дітей молодшої групи)

Мета: продовжувати фор­мувати в дітей уміння правильно виконувати основні рухи. Вправляти у ходьбі по “слідах”; у підстрибуванні на місці на обох ногах, щоб ді­стати предмет на рівні піднятої руки дитини й на 10 см вище; вдосконалювати вміння пролі­зати в довільний спосіб крізь тунель діамет­ром 40 см та завдовжки 1 м; котити м’яч обо­ма руками до вихователя з положення сидячи на відстань 1 м. Розвивати рівновагу, увагу, зосередженість, уміння діяти за сигналом до­рослого. Запобігати виникненню плоскостопо­сті та сколіозу. Виховувати бажання займатися фізкультурою.

Матеріал: великі бутафорські цукерки (для виконання загальнорозвивальних вправ); “сліди”, напов­нені горохом, для масажування стіп; тунель; хатинка з ві­концем; м’яч, морквинка.

Хід заняття

Вихователь. Діти, зараз я розповім вам казочку про Зайчика. А ви хочете бути зайчиками? То зараз ви всі станете ними. Уважно слухайте мене й робіть те, що я казатиму. Одного сонячного дня Зайчик вийшов зі своєї хатинки й пішов гуляти. Він ішов, ішов, ішов (діти йдуть одне за одним) і морквиночку знайшов. Присів, поїв та й знову пішов. (Діти виконують рухи за текстом). Зайчик ішов, ішов, ішов (діти йдуть) і капусточку знайшов. При­сів, поїв та й знову пішов. (Діти виконують рухи за текстом). Зайчик стрибав по стежинці: стриб-скік, стриб-скік (діти рухаються вперед стрибками), а здалеку до нього підкрада­лася Лисичка (імітують Лисиччину ходу). Лисичка вийшла на стежинку, й Зайчик став утікати. (Діти біжать за вихователем). Ось ми на галявину прибігли, стали в коло і притихли, бо побачили там кошик, а в ньому — гостинці. Ви цуке­рочки беріть, вправи з нами розпочніть.

Загальнорозвивальні вправи:

1. “Покажіть мені цукерки”.

В.п. — стоячи, руки зігнуті перед грудьми. На “раз” простягнути руки вперед;

на “два” повернутись у в.п.

2. “Покажіть цукерки одне одному”.

В.п. — стоячи, руки за спиною. На “раз” зробити рух тулубом ліворуч, випростати руки й сказати: “Ось!”; на “два” повернутись у в.п. (Так само в інший бік).

3. “Поклади цукерки й знову візьми”.

В.п. —сидя­чи, ноги розведені, руки з цукерками перед грудьми. На “раз” випростати руки й покласти цукерки між нога­ми; на “два” повернутись у в.п. (На повторний рахунок узяти цукерки в руки).

4. “Зайчики весело стрибають, лапками чеберяють”. Виконувати стрибки на обох ногах.

Вправа на відновлення дихання: “Подмухаємо на цукерки”.

Вихователь. Зайченята молодці — від Лиски втекли і цукерки зберегли. Подивіться — он сліди. По слідочках ми підемо, може, там когось знайдемо. (Діти йдуть по “слі­дах”). Мабуть, то Ведмедик сліди залишив, зайченят до себе запросив. (Діти підходять до тунелю). Зайченята до Вед­медика підуть і йому цукерочки принесуть. (Діти пролазять у тунель). Покладіть цукерочки ось сюди (кладуть цукерки в кошик), подзвоніть Ведмедикові, щоб впустив (підстрибу­ють до дзвоника на мотузочці). Іще спить Ведмедик. Дове­деться знову походити, а потім його розбудити. (Діти ще раз проходять по “слідах”, пролазять крізь тунель, двічі підстрибують до дзвоника).

З’являється Ведмедик.

Ведмедик. Розбудили ви мене, зайчата, щоб цукер­ками почастувати. Я цукерки полюбляю, з вами в гру за це пограю.

Ведмедик грає з дітьми у гру “М’яч у колі”: прокочує їм м’яча, а малята — йому.

Вихователь. Всі розважилися гарно.

Тож ростіть, ма­лята, вправні.

 

Фізкультурне свято

 «Козацькому роду – нема переводу»

Мета: продовжувати розвивати фізичні якості дітей: силу, спритність, витривалість, швидкість, вчити самостійно демонструвати власні успіхи у лазінні, пролізанні, стрибках, бігу. За допомогою усної народної творчості закріпити знання дошкільнят про рідний край, про його історичне минуле. Виховувати любов до українського народу та його звичаїв. Формувати організованість і дружні стосунки.

Хід:

На середину зали виступають Отаман та Писар (дорослі).

Отаман: А пам’ятаєш, пане-товаришу, як ми місяць тому з турками воювали?

Писар: Еге ж, батьку, турків тоді багато полягло. Та й наших хлопців чимало загинуло…

Отаман: Та що там казати… Де зараз знайти таких хлопців?

У супроводі народної пісні «Ой на горі женці жнуть» заходять діти в українських костюмах. Вітаються.

Отаман: Здорові були, люди добрі! А хто ж ви такі?

Дитина 1:         Всі ми –діти українські,

Хлопці та дівчата,

Хоч слабкі ще наші руки,

Та душа завзята.

Дитина 2:        Бо козацького ми роду,

Славних предків діти.

Як один усі вчимося

Рідний край любити.

Дитина 3:        Між собою всі ми друзі,

Ми-одна родина

І шануємо, як матір,

Рідну Україну.

Отаман: Чого ж вам тут треба?

Дитина: Ми прийшли до пана-отамана, щоб записали нас до свого  війська.

Писар: А як я вас запишу,коли нікого не знаю? Може, ви ледарі чи неуки якісь?

Дитина: Та ні, ми всі як орли! (Стають, випнувши груди)

Й говорити можемо славно,як у нас це усі вміють.

(Діти розповідають прислів’я, приказки.)

Козак з біди не заплаче.

До булави треба голови.

Козак не боїться ні тучі,ні грому.

Де козак,там і слава.

Хліб та вода-козацька їда.

Що там холоди, коли козак молодий.

Козак усім народам друг, міцний, лицарський у нього дух.

Отаман: Ой-ой-ой! Зовсім заговорили! А навіщо ви дівчат із собою привели? Хіба не знаєте, що на  Січ жінок не пускають?

Дівчинка: Пане-отамане, дозвольте нам подивитись на козацькі випробовування. А якщо наші хлопці вам не підійдуть, ми їх додому заберемо.

Отаман: Хо-хо-хо! Гаразд. Не осоромтеся ж, хлопці! Заходьте всі, сідайте – в ногах правди нема. Чи готові до першого випробування? Розділимось на 2 команди та привітаймо один одного.

Команда «Жваві»

Девіз: Козачата – хлопці браві,у змаганнях дуже жваві!

Команда «Дужі»

Девіз: Ми із спортом дружимо – виростаєм дужими!

Отаман: Козацьке товариство обирало за отамана самого чесного, сміливого та витривалого козака. У цьому конкурсі вони покажуть витривалість і силу.

Конкурс «Отамани»

Учасники сплітають пальці правих рук, опираючись ліктем, міряються силою.

Писар:              Попід гору доріженька веде,  доріжкою отаман іде.

Отаманчик попереду іде, козаченьків за собою веде.

Отамани, отаманчики наші, покажіть,

Як слухають вас  козаченьки ваші.

Гра «Хвостач»

Учасники, взявшись за руки, стають в дві шеренги по обидві сторони отамана. Отаман намагається так розкрутити шеренги, щоб від неї відірвались гравці.

Отаман: Молодці, хлопці, дружні ви малята. Зараз побачимо, хто не злякається високих стін, глибокого рову й зможе взяти приступом турецьку фортецю.

Змагання «Штурм фортеці»

1.Ходьба по похилій дошці, покладеній на куб.

2.Стрибки в глибину з куба.

3.«Бій з семиголовим змієм» (діти  тиснуть на кульки, щоб лопнули)

Писар: Поки хлопці-козачки брали штурмом фортецю,тим часом дівчатка-козачки готують їсти та накривають на стіл,чекаючи на переможців.

Конкурс «Хто швидше накриє стіл»

Для цього конкурсу потрібно: 2 стола,8 ложок,2 миски,8 стільців.

Отаман: Бувало, що козаки потрапляли у полон до ворога. Але вони вміли непомітно, долаючи перешкоди, втекти на волю.

Естафета «На волю»

1. Переправа з обручем.
2. «Тунель» (гравець повинен пролізти через довгий мішок)
3. Стрибки в мішках.

Писар: В той час, коли козаки захищали землю, козачки хазяйнували вдома та лікували поранених.

Конкурс «Перев’яжи пораненого»

На двох стільчиках сидять два козаки – «поранені». Дві дівчинки – козачки перев’язують руку пораненому.

Отаман: Кінь – вірний товариш козака. Козаки дуже любили своїх коней, купали їх, розчісували їм гриви та хвости.

Сивка – бурка, стань переді мною

Як лист перед травою. Забігає кінь (двоє дорослих у костюмі коня).

Естафета «Напої коня»

Діти стають по обидві сторони коня у шеренги, останні учасники беруть відра з водою та передають один одному, аж поки не напоять коня.

Писар: Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. А що вони їли, знаєте?

Діти: Куліш із салом або олією, галушки, юшку з риби, козацьку кашу.

Гра «Козацька каша»

Дітям зав’язують очі, годують одне одного кашею.

Отаман: Набрались сили козаки та вийшли на змагання.

Бачу, добрі козаки

Українські парубки!

Силою усі зведіться,

У змаганні покажіться!

«Перетягування бука, каната»

Отаман: Після обіду лунали козацькі пісні. Яке б то було життя козаків без веселої, жартівливої, милозвучної, а часто хвилюючої пісні.

Пісня «Ой на горі женці жнуть»

Отаман: Для того, щоб бути сильними і відважними, козаки кожен день вправлялися. Часто робили це під музику. З того часу і живуть завзяті українські танці.

Танок «Козачок» Хлопчики запрошують на танок дівчаток.

Отаман: Після довгих випробувань бачу, що ви гідні бути в козацькій громаді. А чи ви готові добре дбати про неньку – Україну і шанувати свою Батьківщину?

Усі діти встають. Козачата разом промовляють «присягу»

Присягнемо край наш милий

Над усе любити.

Народ рідний захищати

Та для нього жити.

Отаман: З давніх-давен в Україні після довгої служби ватажок щедро винагороджував своїх козаків за лицарські справи. Тож вручаю вам знак козацької звитяги – козацький прапор. Бережіть його, шануйте нашу Україну, бо ви – українці. Хай кожен з вас своїми добрими вчинками та справами доведе, що козацькому роду – нема переводу!

 

 

Ароматерапія

Ароматерапія – це профілактика і лікування багатьох захворювань шляхом впливу на організм натуральних природних ефірних олій. Вона ефективна в комбінації із правильним способом життя, здоровим харчуванням і позитивним світоглядом.

 

Застосування ефірних олій

№з/п	Лікування та профілактика захворювань	Ефірні олії
1.	Вади серцево-судинної системи, вроджена аномалія серця, хронічний тонзиліт	Олія евкаліпта, чебрецю,  розмарину, олії валеріани, собачої кропиви,  лаванди, меліси, м’яти, лимона, майорану.
2.	Захворювання кишково-шлункового тракту, гастрит, коліт, дисфункція кишечника, панкреатит	Олія м’яти, берези, гвоздики, ялівцю.
3.	Захворювання сечовидільної системи, цистит, пієло­нефрит.	Олія ялівцю, меліси, лаванди.
4.	Розлади кровотворних органів, лімфо системи, схильність до анемії.	Олія меліси, мускату.
5.	Розлади нервової системи, вегето-судинна дистонія.	Олія лаванди, меліси апельсина, ромашки.

Аромалампа – це найбільш простий, але і самий дієвий засіб ароматерапії. Застосування аромалампи полягає в повільному томлінні ароматичної олії в спеціальній ємності, завдяки якому повітря в приміщенні набуває цілющого аромату.

Використання аромаламп у дитячому садку здатне покращувати самопочуття дітей, піднімати їхній настрій, збагачувати дитячий організм життєвою енергією, додавати тонус і  релаксуючу дію.

У аромалампах застосовуються концентровані ефірні олії, а також ароматичні суміші. У будь-якому випадку необхідно використовувати лише 5 крапель олії.

Аромалампа зі свічкою. Конструкція аромалампи зі свічкою включає в себе невелику за обсягом чашу для олії і води, яка розташовується безпосередньо над свічкою. Вогонь від свічки змушує масло випаровуватися і таким чином поширюватися в навколишньому повітрі. Процес застосування простий. Потрібно заповнити аромалампу водою і додати до неї 3 – 5 крапель будь-якого ефірної олії. Після того, як свічка нагріє суміш, летючі пари масла почнуть швидше розсіюватися у повітрі.

Електричні аромалампи. У цих лампах нагрів масла відбувається за рахунок дії електрики. Зовні така лампа виглядає як керамічне блюдце, що підключається до джерела струму, або як кільце, що надягається безпосередньо на лампочку від звичайнісінької настільної лампи.

Аромаподушечки – це полотняні торбинки (переважно розміру 15×15 см), наповнені ароматними травами та іншим природним матеріалом. Їх кладуть біля подушки у ліжко дитини для повного і здорового її сну. Поширеним є використання подушок з ароматом лаванди, троянди, гвоздики, ароматних трав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Нетрадиційні методи оздоровлення»

 

Фізичне виховання дошкільнят – організований процес, спрямований на їхній фізичний розвиток, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури. Його пріоритетні завдання – формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей через комплекс фізкультурно – оздоровчих заходів. Заняття з фізичної культури, ранкова, гігієніч­на, коригувальна гімнастики, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри, піші переходи, спортивні вечори розваг та свята, дні здоров’я тощо, – усе це становить структуру фізичного виховання.

Важливо надавати процесу фізичного виховання оздоровчої спря­мованості. Наповнення занять з фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм роботи різноманітними рухами в комплексі з традиційними та нетрадиційними оздоровчими технологіями збагатять дітей знаннями про особисте здоров’я, сформують у них уміння та навички оздоровлення та відновлення власного організму.

Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в ДНЗ слід виокремити: фітболгімнастику, художню гімнастику, пальчикову, дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми).

Які нетрадиційні методи оздоровлення ми використовуємо у роботі з дітьми перед дошкільного віку?

У кожній групі наявні корегуючі доріжки, або «доріжки здоров’я», які використовуються з метою запобігання плоскостопості, корекції порушень постави, для масажу стопи.

Массаж – підвищує опірність організму і корисний у будь-якому віці. Для зміцнення імунної системи дітей застосовуються різні види масажу, а саме: масаж стопи (у положенні стоячи або сидячи катати ступнею маленькі м’ячі з нерівною поверхнею, кульки); крапковий, “пляш­ковий”, щіточковий масаж, масаж за допомогою махрової рукавички, “горіховий масаж”, вушних раковин, пальців рук. Суть точкового масажу – масажування біологічно активних точок, більшість яких розміщена на обличчі, шиї, стопі. Точковий масаж дає позитивний результат дітям, які хворіють на гострі респіраторні захворювання, а також діє профілактично.

Вправи – релаксації (звуки природи, заспокійлива музика) використовується для розслаблення, зняття емоційної та фізичної напруги, або приємного занурення у денний сон.

Використання різних методів та прийомів кольоротерапії відновлює сили, здоров’я, гармонію почуттів. Вплив кольору на людей неоднозначне і суто індивідуальне. Він має вибірковий характер, і це потрібно враховувати. Енергія кольору та колірні відчуття впливають на функції вегетативної нервової системи, ендокринних залоз та інші життєво важливі органи та процеси в організмі. Так, синій колір заспокійливо впливає на організм, розслаблює, знімає спазми, зменшує головний біль, знижує апетит. Блакитний колір надає гальмівну дію у стані психічного порушення. Фіолетовий колір надає гнітючу дію на психічні і фізіологічні процеси, знижує настрій людей. Червоний колір активізує, підвищує фізичну працездатність, викликає відчуття теплоти, стимулює психічні процеси. Зелений колір заспокоює, створює добрий настрій. Цей колір сприятливо впливає на соматично ослаблених дітей, під час лікування запалень, при ослабленому зору. Рожевий тонізує при пригніченому настрої, а жовтий колір – колір радості, спокою, теплоти, нейтралізує негативні дії.

Дихальна гімнастика це своєрідний ключ до прихованого життя тіла, що безпосередньо пов’язане з розумовою працездатністю людини та її емоційним станом. Так, ритмічне дихання з паузою на вдиху або видиху зумовлює періодичну зміну утримання кисню в крові, що викликає відповідну реакцію — стрімке розширення судин мозку.

Гімнастика для очей – поліпшує зір, сприяє кращому кровообігу в очному яблуці.

Пальчикова гімнастика дозволяє дітям поліпшувати мовлення та дрібну моторику.