Поради для батьків від вчителя-логопеда

  Як аденоїди впливають на мовлення дитини?

   Що таке аденоїди? Це збільшена носоглоткова мигдалина, що утворює дихання, спричинює проблеми зі слухом інші розлади.

Аденоїди – це нормальна лімфоїдна тканина у носоглотці всіх дітей.

Зростанню аденоїдів сприяють:

• спадковість;
• часті запальні захворювання верхніх дихальних шляхів;
• дитячі інфекції;
• алергічний та лімфатичний діатези;

      Симптоми аденоїдів:

• порушення носового дихання;
• під час сну дитина голосно сопе або хропе;
• дитина погано спить, часто прокидається;
• затяжні нежиті тривалістю понад 2 тижні.

Під впливом негативних обставин аденоїди збільшуються або хронічно запалені. Тоді виникають часті нежиті, запалення вуха, знижуються слух, змінюється прикус зубів.

Утруднене носове дихання при зводить до зміни форми кісток обличчя. Рот періодично або постійно відкритий, носо-губні складки згладжуються, нижня щелепа зменшується. Порушується будова щелеп особливо верхньої, вона стає вузькою. Неправильний ріст зубів і кісток обличчя спричиняє дефекти мовлення. Дитина постійно гугнявить. Аденоїди впливають на створення мовленнєвих звуків та загальний рівень їх розвитку.

Розрізняють три ступеня збільшення аденоїдів:

• 1- закривають1/3 носоглотки;
• 2- закривають ½ носоглотки;
• 3- закривають носоглотку повністю.

Дитина з третім ступенем не дихає носом. Якщо третя ступінь у дитини спостерігається протягом понад одного року, у неї формується так зване «аденоїдне обличчя» – напіввідкритий рот, витягнутий овал обличчя, розвивається туговухість – знижується розбірливість мовлення – дитина просто не розуміє половини звернених до неї слів. За таких умов операція необхідна у будь-якому віці.

Найбільш виражені патології, що впливають на мовлення.

1.Порушення фізіологічного дихання призводить до порушення темпо-ритмічного оформлення мовлення. У майбутньому у таких дітей виникають труднощі з опануванням навичок письма.

2.У дітей виявляються порушення голосоутворення. З’являється назалізація голосу, голос стає глухим, сиплим, мовлення монотонне.

3.Голосні звуки вимовляються не чітко, що часто призводить до заміни одних голосних іншими, а також до стійких труднощів виділення голосних зі слова, порушення звукового аналізу в цілому.

4.Скорочується тривалість проголошення дитиною як голосних, так і приголосних звуків, що призводить до ускладнень в опануванні звуко-складового аналізу слів, що є однією з причин появи дисграфії через порушення мовленнєвого аналізу і синтезу.

5.Порушується [л]- [м]- [н],  [т]- [д], [д]- [н], [м]- [б]- [п]. Ці звуки можуть вимовлятися спотворено, замінюватися або не вимовлятися зовсім.

6.Порушується диференціація глухих і дзвінких приголосних. Переважає схильність до оглушення.

Аденоїди часто призводять до недорозвинення або слабкості м’язів периферичного відділу мовленнєвого аналізатора.

1. Слабкість нижньої щелепи і, як наслідок цього підвищена салівація(слиновиділення).
2. Недорозвиненість, слабкість м’язів язика, особливо кінчика і спинки, що є результатом його малорухливості, призводить до порушення вимови різних звуків, найбільш частими з яких є:

• Міжзубна вимова свистячих і шиплячих звуків, порушення їхньої диференціації.
• Порушення вимови твердих і м’яких приголосних, порушення їхньої вимови та слухової диференціації.
• Порушення вимови йотованих звуків.
• Труднощі, часто неможливість постановки та артикулювання сонорних звуків [л],[р].

3. Нерозвиненість, млявість верхньої губи призводить до порушення вимови звука [в], до заміни його іншими звуками, іноді у разі збігу кількох приголосних – до його відсутності, опускання (зокрема прийменника «в»)
4. Діти не можуть засвоїти звуковий аналіз слів, фонематичні процеси сформовані на низькому рівні. Діти погано розуміють інструкцію, сенс виконання завдань.

Описана вище патологія, що є наслідком впливу аденоїдів, створює картину важких мовленнєвих порушень у дошкільників. У зв’язку з цим потрібно звертатися за діагностикою та лікуванням у медичні установи.

Аденоїди є серйозним захворюванням, що впливає як на мовлення, так і на розвиток дитини в цілому. Тож виявлення та лікування аденоїдів на ранніх стадіях – найважливіше завдання для батьків.

 

1.Домалюй продовження цієї історії

2.Добери протилежне слово за значенням

 

1.Назвати фрукти за кольором: яблуко червоне, лимон жовтий,…

2.Гра: «Який сік? Яке варення?»

(Сік із слив – сливовий, варення із слив – сливове, і т.д.)

3.Гра: « Мій, моя,моє»

Мій – лимон…; моя – слива…; моє – яблуко…)

4.Назвати фрукти у назві яких чуємо звук: [С], [Л], [Р].

 

1.Склади речення з кожним предметом зображеним на малюнку, використовуючи прийменники.

2. Гра: «Чого не стало?»

Шафа – шафи

Лялька –

Ліжко –

Килим –

Телефон –

Стілець –

Коробка –

Книга –

Малюнок –

 

1.Знайди місце звука [Р]в слові

2.Гра: «Утвори множину»

Помідор – помідори

Подарунок –

Риба –

Акваріум –

Міксер –

Ракетка –

Ранок –  і т.д.

 

2. Вивчити скоромовку

Наполохать довелося

Лесі в лісі лиса й лося.

Лось – у ліс, а з лісу лис,

Леся – з лісу, лис – у ліс.

3. Послухай вірш та назви всі слова із звуками [Л], [Л’]

   На леваду я пішла б,

   Ціла купа там кульбаб:

   Ніби сонечка малі,

   Посідали на землі.

                               (Н.Забіла)

 

Послухай вірш та опиши комаху використовуючи схему

Бджілка гарна,чепурна

і працює допізна.

Смачний мед приносить всім

І дорослим і малим.

Швидкий коник стрибунець

Веселун і пустунець,

Ціле літо він сюрчить

До роботи не спішить.

Хто не знає комарів

Дошкуляють вони всім,

Хай летять собі у ліс

І до нас не сунуть ніс.

Мурашка вміла трудівниця

Ні на хвилину не спиниться,

То гілочку несе, то соломину

Будує дім свій без упину.

Вночі як темно скрізь стає

Він свій ліхтарик дістає,

Жучок маленький світлячок

Горить неначе сірничок.

 

Склади речення використовуючи малюнки.

 

         

                   В українській мові переважають відкриті склади.

                                                  Запам’ятай!

Поділ слова на склади не пов’язаний ні з по­ділом на фонеми, ні з поділом на словотвор­чі частини (корінь, префікс, суфікс), ні з ви­діленням у слові його основи та закінчення.

       За кількістю складів слова бувають:

• односкладовими:день, рік, пень, річ, смак, мить, син, сон, льон, грак, шпак;
• двоскладовими:бі-жу, бджо-ла, схе-ма, вік-но, ма-ти;
• трискладовими:се-ре-да, пра-во-пис, на-го-лос, роз-ва-га;
• багатоскладовими:пе-ре-бу-до-ву-ва-ти, ви-дав-ниц-тво.

                                                    Запам’ятай!

Склад не виражає ніякого значення.

При поділі на склади слід враховувати звукове значення букв я, ю, є, ї, адже в їхньому складі є відповідно звуки [а], [у], [е], [і].

Правила складоподілу

1. Якщо між голосними стоїть один приголос­ний, то він завжди належить до наступного складу:мо-ло-ти-ти, го-во-ри-ти, мо-ле-ку-ла, ве-че-ря, Су-ми.
2. Якщо поряд стоять два дзвінкі або два глухі звуки, то обидва належать до наступного складу:ща-стя, ка-штан, рі-чка, пі-джак, не-сти, го-спо-дар.
3. Якщо з двох приголосних перший дзвінкий, а другий глухий, то вони належать до різних складів:бе-різ-ка, буз-ко-вий, швид-ко, стеж-ка, глиб-ше, їдь-те.
4. Якщо з двох приголосних перший глухий або дзвінкий, а другий сонорний, то обидва належать, до наступного складу:ко-смос, ху-до-жник, те-хні-ка, об-рій, мі-дний, до-бре, по-тріб-но, ча-рі-вни-ця.
5. Якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони належать до різних складів:зем-ляк, бар-ві-нок, чо-тир-ма, сум-но, тор-гів-ля, чер-во-ний, пій-ло.
6. Якщо в слові є подовжені приголосні, то вони можуть належати до одного або до різних складів:по-чу-ття і по-чут-тя, ста-ття і стат-тя.
7. Якщо між голосними є два або більше приголосних, то сонорні звуки, що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них, — до наступного:май-стер-ня, вій-на, вов-на, вов-чий, мор-квя-ний, гір-кий, гіл-ка, кіль-­ка.

 

Допоможи дівчатка розмістити предмети на поличках.

(закріплювати вміння розрізняти на слух звуки[Р],[Л])

 

 

Звуки [С] та [Ш]

  Завдання: «Живе слово»

Назви малюнок (гуска). Які звуки ти чуєш в цьому слові? Назви їх по черзі.

 

Назви слово (душ)

 

 

    Завдання: Назви малюнки в назвах яких звук [С] м’який приголосний.

 

 

 

 

         Завдання: «Будинок»

Розглянь малюнки, визнач місце звука [Ш] в слові. Посели малюнки в будинок: проведи   лінію до першого віконечка, якщо звук [Ш] на початку слова, до другого якщо звук [Ш] в   середині слова, до третього – якщо в кінці слова.

 

 

 

 

Скласти описову розповідь будь-якого предмета використовуючи схему.

 

Розглянь та назви всі малюнки у назві яких є звук [Ш]

(визнач місце звука в слові)

Назви всі малюнки у назві яких є звук [С]

(визнач місце звука в слові)

 

Граємо – слова правильно вживаємо

Ігри – один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників – засіб пізнання навколишнього. У грі дитина розвивається фізично,у неї виховується кмітливість,працьовитість,ініціатива. З допомогою ігор здійснюється сенсорне виховання дітей, розвивається пізнавальні процеси,активізація словникового запасу, розвитк граматичних умінь. Гра -це засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам’яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя.

Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого. Наприклад: при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:

«Їстівне-неїстівне».

Мета: розвиток уваги, пам’яті, розширення словникового запасу.

«Колір, форма, розмір»

Мета: розвиток пам’яті, мислення, уваги, логіки.

Правила гри: дорослий пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.

«Відгадай»

Мета: формувати вміння думати і аналізувати, розвиватитворче мислення, уяву, пам’ять.

Правила гри: Запропонуйте дитині відгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!

«Хто більше»

Мета: розвиток уваги, пам’яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гру (н-р: «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!

«Назви лагідно»

Мета: формування навичок словотворення.

Правила гри: дорослий називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його лагідно, наприкдад: морква-морквочка, тарілка-тарілочка і т.д.

Завдання на розвиток дрібної моторики:

1. розсортувати білу і червону квасолю;
2. викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово…;
3. у мішечок покласти дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;
4. порахувати скільки столових ложок, крупи увійде в чашку, банку…

Дитина дуже рада хвилинам, подарованим їй батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідном для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше спільних інтересів, любові між ними в подальшому.

Фантазуйте і грайте на здоров’я разом з малюком!

 

1.Закріплювати чітку вимову звука [Ш]

2.Назвати місце звука [Ш] в словах

Пташка ,шарф, машина, каша, вишні, навушники, шишка, душ, туш…і т.д.

 

У дитячому садку в рамках підготовки до школи багато уваги приділяється вдосконаленню у дошкільнят звуковимови відповідно до норм рідної мови, що передбачає вміння сприймати і відтворювати всі звуки, працювати зі словом, управляти гучністю і швидкістю мови, використовувати інтонацію для виразності, логічний наголос. Всі ці вміння дають можливість успішно навчатися в школі читанню, письму, грамотно виконувати диктанти, творчі роботи. Які дидактичні ігри на розвиток мовлення у дошкільників можна запропонувати для домашнього використання?

«Словесний ланцюжок»

Гра розвиває слухове сприйняття, вміння маніпулювати зі словом. Дорослий пропонує придумує слово, що починається з останнього звуку попереднього, наприклад, дуШ – шубА, абрикоС – сонце… і т. д. Головне, гравці повинні чітко вимовляти слово і виділяти останній звук.

«Докажи слівце»

Дорослий кидає м’яч дитині, а дитина повинна продовжити слово і повернути м’яч. Наприклад: ЛІ – літо, ліс, ЗИ – зима,  НЕ – небо, нести і т. д. Обов’язково вітається прагнення дитини знайти кілька варіантів.

«Заселяємо будиночки»

Гра вчить дошкільнят виділяти склади, допомагає правильному звуковимовленню. Для підтримки інтересу дорослий може використовувати ігровий момент: в гості прийшли різні слова – картинки і хочуть поселитися в будиночках (намальованих або побудованих з кубиків). У будиночку з одним віконцем будуть жити слова з одним складом, з двома віконцями – двоскладовий слова. Наприклад, дитина чітко промовляє слова “кіт, їжак, вовк, лось, рись, кріт; біл-ка, ло-за, кіш-ка, во-да, мо-ре, дя-тел, ка-бан, со-ва (можна використовувати картинки з “Лото”). Як варіант, використовується мікс (суміш) картинок різної тематики. Для ускладнення гри вводяться загадки, а потім відшукується відгадка-картинка.

 

Розмісти малюнки по будинкам.

   (якщо слово починається на приголосний звук – будинок з позначенням приголосного(одна рисочка),

    якщо слово починається на м’який приголосний звук – будинок з позначенням м’якого приголосного (дві рисочки),

    якщо слово починається голосним звуком – будиночок з позначенням голосного (кружечок)).

   Можна називати дитині слова не лише ті, що на малюнку.

 

Відшукайте предмети, у назві яких є: звук[Л], звук [Н’],

два звука [Л’],три звуки [О].

Складіть розповідь про улюблений фрукт опираючись на схему.

 

                        Склади речення з поданих слів.

       народження, прийшли, Іринки, до, друзі, На, день.

калина, білими, Навесні, зацвітає, квітами. 

    

казок, про, Дмитрик, тварин, прочитав, багато.

чорна, Насунула, хмара.

бабуся, Сьогодні, смородиновий, пиріг, спекла.

 

Розмісти малюнки по будинкам

(Можна придумати нових мешканців в кожний будиночок)

Назви посуд відповідно до його кількості.

(шість тарілок, два чайники,і т.д.)

 

Кінезіологія — це наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоро- в’я через певні рухові вправи. Це своєрідна «гімнастика мозку». З її допомогою процес навчання і виконання будь-якого виду діяльності стає ефективнішим. Завдяки «гімнас- тиці мозку» організм координує роботу правої та лівої півкуль, розвиває взаємодію ті-ла й інтелекту. Півкулі мозку людини відповідають за певні функції:

• права півкуля головного мозку — гуманітарна, образна, творча — відповідає за тіло, координацію рухів, просторове і кінестетичне сприйняття;
• ліва півкуля головного мозку — математична, знакова, мовленнєва, логічна, аналітична — відповідає за сприйняття слухової інформації, постановку мети і побудову програм.

                    Завдання кінезіології:

• розвиток міжпівкульної взаємодії;
• синхронізація роботи півкуль;
• розвиток дрібної моторики;
• розвиток здібностей;
• розвиток пам’яті, уваги, мислення;
• розвиток мовлення.

Кінезіологічні вправи допомагають подолати стресові ситуації, поліпшити роботу мозку і всього тіла, сприяють гармонійному розвитку особистості та її творчої самореалізації.

Кінезіологічні вправи вдосконалюють механізми адаптації дитячого організму до зовнішнього середовища, знижують захворюваність і роблять життя дитини безпечнішим завдяки розвитку таких якостей, як спритність, сила, гнучкість; вони готують дитину до школи, поступово привчають її витримувати навантаження, проявляти волю; здатні допомогти дитині впоратися зі стресовими ситуаціями.

Як проводити вправи?

Вправи можна проводити у будь-який час як динамічні паузи або як частину заняття. Час проведення — 3–5 хвилин, у цілому це може становити до 25–30 хвилин на день. Діти мають точно виконувати рухи і прийоми. Вправи проводять у доброзичливій обстановці стоячи або сидячи за столом.

Для поступового ускладнення вправ можна використовувати:

• прискорення темпу виконання;
• виконання з легко прикушеним язиком і заплющеними очима;
• долучення рухів очей і мовлення до рухів рук;
• долучення дихальних вправ і методу візуалізації.

Хотілося б звернути увагу ще на кілька важливих моментів щодо проведення кінезіологічних вправ:

• проводити кінезіологічні вправи можна лише під час «стандартного» навчання, творчу діяльність переривати кінезіологічними вправами недоцільно;
• якщо діти мають інтенсивне розумове навантаження, то комплекс вправ краще проводити перед заняттям;
• кінезіологічні вправи мають як негайний, так і кумулятивний, тобто накопичувальний ефект;
• під впливом кінезіологічних тренувань в організмі відбуваються позитивні структурні зміни, у разі інтенсивнішого навантаження — значні зміни.

У своїй корекційно-розвивальній роботі з дітьми я використовую такі кінезіологічні вправи.

Вправи для найменших дітей і початківців

«Ліхтарики-зірочки»

Руки витягнути перед собою. Одну долоню стиснути в кулак, пальці другої розчепірені. Ритмічно змінювати позицію («зірочки запалилися і згасли»).

«Кільця»

По черзі якомога швидше перебирати пальцями рук, з’єднуючи в кільце з великим пальцем послідовно вказівний, середній і т. ін. Вправу виконувати у прямому (від вказівного пальця до мізинця) і в зворотному (від мізинця до вказівного пальця) порядку.

У роботі зі старшими дітьми вправа «Кільця» може бути використана в усклад -неному варіанті: ліва рука змикає вказівний і великий пальці, права — великий і мізинець. У такт рахунку ліва і права руки роблять одночасні різноспрямовані рухи: ліва рука змикає великий палець по черзі з середнім, безіменним і мізинцем, а права відповідно — з безіменним, середнім і вказівним.

Вправи для старших дошкільників

«Кулак — ребро — долоня»

Послідовна зміна позиції рук на площині столу: долоня, стиснена в кулак, долоня ребром на площині столу і розпрямлена на площині столу.

«Лезгинка»

Ліву руку стиснути в кулак, великий палець відставити у сторону, кулак розвернути пальцями до себе. Прямою долонею правої руки в горизонтальному положенні торкнутися мізинця лівої. Після цього одночасно змінити положення правої та лівої рук (6–8 змін позицій). Необхідно прагнути швидкості зміни положень.

 «Вухо — ніс»

Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою рукою — за протилежне вухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, плеснути в долоні, змінити положення рук «з точністю до навпаки».

Вправи кінезіології універсальні. Вони допомагають і дорослим, і дітям. Вони дуже прості у виконанні та не вимагають спеціальної фізичної підготовки. Регулярне виконання цих вправ підвищує концентрацію уваги, сприяє підвищенню розумової активності.

 

Розглянь малюнки та назви зайвий

 

 

ЩОТАКЕ ФОНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ І ЯК ЙОГО РОЗВИВАТИ ВДОМА

Часто від батьків можна почути «у моєї дитини каша в роті» або «немає багатьох звуків». Причиною таких проблем у дітей часто є недостатньо розвинений фонематичний слух. Фонематичний слух – це здатність аналізувати те, що ми чуємо.

Сформовані фонематичні процеси є основою для чіткої звуковимови, правильної побудови складової структури слова, фундаментом для оволодіння граматичної сторони мовлення, успішного опанування письма і читання.

Для розвитку слухового сприймання головною умовою є розбірливе чітке мовлення дорослого, без сюсюкання та без неправильних слів якими користується дитина.

      Ваше мовлення – це еталон для дитини; те, як ви розмовляєте – означає, що ви хочете щоб так говорила ваша дитина.

       Фонематичний слух можна розвивати з малечку. Наспівуйте своєму дитяті колискову, адже його мозок вже у 10 місяців може проаналізувати ритм, а згодом і наспівувати мелодію за вами. Забавлянки та потішки так само розвиватимуть слух малюка. Читайте дитині казки! Ви навіть уявити не можете наскільки це впливає на фонематичний слух та розвиток мовлення загалом. Можна в грі без особливої підготовки розвивати фонематичний слух дитини.

        Фонематичний слух розвивається на немовних та мовленнєвих звуках.

                                                       Підбірка ігор:

        «Звукові коробочки». Разом з малюком насипте у пластикові коробочки, які ми дістаємо з Кіндер-Сюрпризу, крупу, ґудзики, скріпки, квасолю, маленькі гвинтики, половинки зубочисток…. Добре буде також роздрукувати невеликі картинки цих предметів, що всередині. Дитина по звуку повинна вгадати, що всередині і співставити з картинкою, а тоді відкрити коробочкуі перевірити себе. Можна зробити пари коробочок та шукати однаковий звук

       «Домашній оркестр». Влаштуйте музичну гру на кастрюлях, баночках, коробках, паличками по поверхні.

       “Три ведмеді”. Дитина відгадує за кого з персонажів казки говорить дорослий. Більш складний варіант – дитина сама говорить за трьох ведмедів, змінюючи висоту голосу.

      “Відгадай, що звучало”. Уважно послухайте з дитиною шум води, шелест газети, дзвін ложок, скрип дверей та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати – що це звучало?

      “Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

      «Слова правої і лівої ручки». Вправа зі словами-паронімами. Пароніми – це пара слів, один звук (буква) які відрізняють ці слова, наприклад, піч-ніч, вуха-муха. Для цього роздруковуємо предметні картинки. Долоні дитини повертаємо догори і кладемо одну пару картинок на них. Наприклад, на праву – картинку із зображенням суниць, а на ліву – синиць. Запитуємо де синиці. Дитина може припідняти відповідну руку вище, або сказати, що зліва.

       Гра «Довгий-короткий». Готуємо набір стрічок або смужок паперу: короткі по 5-6 см та довгі – по 10-12 см. Називаємо слова (іменники), а завдання дитини визначити, яке слово за звуковим складом коротке, а яке довге. Спочатку краще брати слова, які легко відрізнити на слух,  наприклад, мак, бегемот, дуб, петрушка, ключ, горобина. Як варіант, можна взяти стрічки (смужки) різних кольорів і почувши слово, яке ви назвали, дитина показує вам стрічку, колір якої буде відповідати почутому слову (це ще і розвиток уяви). Наприклад, ромашка – біла довга стрічка, лис – коричнева коротка.

Поділи слова на склади (зроби звуковий аналіз слова)