Поради для батьків практичного психолога

ТИХІ ІГРИ,

абощоробити, коли дітишумлять, а це не дужедоречно.

Скарбничка “тихих ігор”

Нам важливопам’ятати – Багатодітеймінімум до 6 років не вміютьконтролюватигучністьмови. Центримови і центрикогнітивного контролю в цейперіодлишепродовжуютьдозрівати. А зараз – реакціїдітейможутьвзагалі бути зовсімрізними.

Ігри, щодопоможутьвимкнутигучність:

1. Пульт керування. На подушечках пальцівмалюємо фломастером «кнопку гучності». Наприклад, на вказівному пальчику – червонимкольоромставимокрапку – голосніше, на безіменному – синімкольором – тихіше. Тренуємося, пропонуємосказати слово, наприклад, «мама», абоім’ядитини, натискаємокількаразів на пальчик – Дитинакаже слово залежновід «кнопки» та кількості «кліків» голосніше. (Доводимо до найбільшоїгучності, а потім, зупиняємо на потрібній). Коли дитиназновуговоритимеголосніше, посміхаючись, торкаємосяйого «кнопки», або просимо, щобвін сам доторкнувся.
2. Граємо в «шпигунів», в мишок і кота (мишка повинна тихееенько, беззвучно пробратися і щосьзаздалегідьпродумане у нас схопити)
3. Диригенти – Змахуєморукоювгору – іцесигналінструментам «гратиголосніше», рукоювниз – знижуємогучність, збираєморукувкулак – мовчання. (Даємоможливістьдитинітежпобутидиригентом)
4. Пишемолітери в рядок. Відмаленької до великої. (Лики Р, З, Ж) і навпаки, відвеличезної, до маленької. Просимо дитинудивитися на букви, вимовляти звук, підвищуючиабознижуючигучність (чимменше буква, тимтихіше звук і навпаки)
5. Кожнікілька годин – 2 хвилинитиші. Призначаємодитину – головною. коли продзвонить будильник, вінподаєвсім сигнал – Слухаємотишу.
6. Саміпочинаємоговоритипошепки. Дитинадзеркатиме нас. Або граємо в «Шепотуньки» – розмови в сім’їлишепошепки
7. Складаємовсіголосні голоси у вазу. Вони там не змішуються. Коли хочетьсясказатиголосно, свій голос потрібновзяти з вази
8. Пантоміма – гра «в крокодила»
9. Спілкуватисямовоюжестів (можнапридуматисвоюсімейнумову, перевірю, чивключилимийоговонлайнкурснаEdEre, непам’ятаю), цяпроста «мова», декожналітера – окремийжест – гарнийідлядітей 4-5 років (унашійсім’ївінпереходитьізпоколіннявпоколінняівіннеразнасрятував)
10. Граємо в оперу – не говоримо, а співаємо (співсприймаєтьсяпо-іншому)
11. Перетворення. Говоримо, як маленькіліліпутики, мишки або мурашки (а потім, як велетнічислони)
12. “мовчанка” – хто перший скаже слово, той програв.
13. “Передаємо думку на відстані” – вгадати про що подумав, і що сказав
14. Якщодіти у суперечцідіти кричать одночасно – дативсімпрапорці, листки паперу з їхнімиіменами, будь-якіпредмети – щобїхпіднімали, коли хочуть «взяти слово»
15. Робимоплювалки (трансформаціявербальноїагресії)-плюємопаперовимикатишами, дуємо – в ціль

Обіймаю

За матеріаламиСвітланиРойз

Особливостіреакційдитини на стресогеннуподію

 До групи особливого ризикупотрапляютьмалідіти, боїхмозок, щошвидкорозвивається, дужевразливий. Травма у ранньомудитинствіпов’язанаіззменшеннямрозміру кори головного мозку. Ця область відповідає за багатоскладнихфункцій, включно з пам’яттю, увагою, сприйняттям, мисленням, мовою і свідомістю.

Дітивіком до 2 років

• Стаютьбільшпримхливими;
• Частіше кричать чиплачуть;
• Порушенняапетиту, зниження у вазіабопроблемиізтравленням;
• Порушення режиму сну;
• Порушеннямовноїдіяльності;
• Наявність проблем ізпам’яттю;
• Демонструютьбажання бути у тісномуконтакті з близьким (щобдорослітримали на руках, обіймали).

Дітивід 3 до 6 років

• Регрес у поведінці та емоціях;
• Нічнечиденненетриманнясечі;
• Істерики та плач;
• Підвищеначутливість до звуків, яскравогосвітла;
• Болі в областішлунково-кишкового тракту;
• Проблемизі сном та кошмари;
• Страх розлукизісвоїми батьками;
• Зниженняконцентраціїуваги, пам’яті;
• Імітаціятравматичноїситуації.

 Якщо поведінкавашоїдитинивикликаєтривогу, ви можете звернутися за допомогою до професіонала.

Збереження ментального здоров’ядітей

У сучаснійстрашнійреальностідо спискуосновнихзавдань автоматично додаєтьсязбереження ментального здоров’я. Особливаувагадіткам ,адже те, щозакладається у ранньомудитинстві, залишається на все життя.⠀

Намагайте зівсіх сил зберігатиспокій та піклуватися про психологічний стан своєїмалечі .⠀

⠀⠀     Проводьте алегорії з улюбленимиказками. Поясніть, щокожен герой казок проходить випробовування на сміливість та можливістьвитриматищосьнеприємне.⠀

Цедопоможемалечізрозумітинеунікальністьситуації та запуститимеханізмиадаптації;⠀

⠀⠀     Вигадуйте новихфантастичнихперсонажів. Задійтеуяву. Пограйте в гру «А зараз вигадаємощоськольорове, щосьдивне, щось з вухами та інше» – персональний тотем-захисник.⠀

Так ми зможемозменшитивпливдеприваціївід замкнутого простору;⠀

⠀       Розказуйте про янголів, якізахищають. Можна разом з дитиноюуявлятиїхвеликікрила, щоборонять наших солдатів та допомагаютьїмзахищатинас.⠀

Так ми допоможемомалечівідчути себе в безпеці.⠀

⠀⠀     Малюнки захисникам. Коли у дитини виникаютьпитання, що ми можемозробити для допомоги, — малюйте з малечеюмалюнкипідтримки та ділітьсяними.⠀

Так дитинапобачить і відчує, що вона тежробитьщосьважливе.⠀

⠀⠀     Фізичні ігри, дихальнівправи, навчання за планом, вивченняіноземноїмовитощо.⠀

Так ми допомагаємоорганізмустабілізуватипсихічну систему післядезорганізаціївоєннимстаном.⠀

⠀       Зберігайте собіцукерку (вкусняшку), поділіться з подружкою .

⠀⠀     Пам’ятайте, все поганеобов’язковоминає, а післятемрявизавждивиходитьсонце .

За матеріаламипсихолога київськогопологовогобудинку “Лелека” НаталіїМирошніченко⠀

ІГРИ для найменшихдіток

Нашідітипотребуютьуваги зараз більше, ніж будь-коли. Ціігриможуть стати в нагоді, для вихователів ДНЗ та, звісно, для батьків

Грастворюєбезпечний та терапевтичнийпростір для всіхїїучасників.

Гра – цепровіднадіяльність для дошкільнят, охоча розвага для дітейшкільноговіку, і навітьдорослізалюбкидолучаються до цьогопроцесу

Грапобудована на соціальнійвзаємодії, яку сьогоднівченірозглядають на рівніінстинктів «бий», «біжи», «завмри». Грасприяєвідновленню, укріпленнюважливихсоціальнихзв’язків.

Грапередбачаєпевнуруховуактивність. А рухабофізичнаактивність – ценайбільшприроднійспосібвідреагуваннявикидустресовихгормонів в організмі, тобтоподоланнягострихстресовихстанів

Граактивізуєуяву, яка являє собою вищийпсихічнийпроцесстворенняновихобразів на основіпопередньогодосвіду. Тобтоуява через активізаціюроботинеокортексасприяєекологічномуподоланнюстресу

Отже, грайте зісвоїмидітьми, і пам’ятайте: війна – не назавжди. Вона мине. Тримаймося та піклуймося один про одного

За матеріаламиСвітланиРойз.